Допомога по Теле2, тарифи, питання

При небажанні тривалий час відвідувати стоматолога та лікувати зуби, крім найпоширеніших хвороб (карієс, пульпіт), пацієнт повинен бути готовим до такого ускладнення як періодонтит. Дане захворювання може мати гостру форму, яка, своєю чергою, перетворюється на хронічну. Гострий періодонтит є запаленою тканиною кореня зуба. Це третє за поширеністю захворювання зубів. Якщо гостра форма спостерігається переважно у молоді та осіб середнього віку, то хронічна розвивається у старшого покоління. Обидві стадії ведуть до втрати зубів.

Запалення періодонту найчастіше поширюється внаслідок інфекційного процесу з каріозної порожнини (інфекційна) та зубнодесневої кишені (маргінальна). У результаті кореня зуба руйнується періодонт, а його області накопичується гній.

Симптоми гострого періодонтиту посилюються під час травмування зуба. Є загроза і за неправильного прикусу.

Не застрахований пацієнт від появи періодонтиту після відвідування лікаря, коли на зуб потрапляють ліки, наприклад, миш'як.
Періодонтит починається з ниючого зубного болю. При постукуванні та прикусі болючі симптоми посилюються. Якщо ігнорувати лікування, у зубі починається пульсування. При переході в хронічну стадію опухає ясна і утворюється почервоніння.
При розвитку захворювання на ясна стає видна маленька рана, через яку випливатиме гній. Біль при цьому може вщухати. Це свідчить про утворення нориці, через яку відходить рідина. При хронічній стадії пацієнту стає гірше, з'являється слабкість, підвищується температура, організм не вживає їжі.

При постукуванні та прикусі хворобливі симптоми посилюються

Рідина, що утворюється під час запалення, є показником стадії захворювання. Її витікання через кореневий канал є ознакою хронічного періодонтиту, інакше – він гнійний.
Діагностика за допомогою рентгенівського знімка
Періодонтит можна діагностувати за допомогою рентгенів. Оскільки на хронічній стадії кістка руйнується в районі кореня і утворюється гнійне накопичення, то на знімку ця область виглядатиме дуже темною. При цьому перехід до неї буде різким.
Знімок покаже хронічний періодонтит після пломбування каналу зуба, коли матеріал не дістав його верхівки.
За рентгенівським знімком можна визначити щільне затемнення, яке проходить вздовж кореня по всій його довжині. Так буде видно і всю пародонтальну кишеню. Хронічна стадія виявляється як розрідження кісткової тканини у верхівки зуба без чітких меж.

Періодонтит можна діагностувати за допомогою рентгену

На знімку видно процес виділення гною з ясна, у своїй наявність карієсу необов'язково.
Недоліком цього виду діагностики називають складність виявлення у верхній частині кореня розширення періодонтальної щілини.

Гостра стадія захворювання

При гострому періодонтит починаються ниючі болі в зубі. Коли він гнійний - характер болю змінюється на пульсуючий, що рве. Безболісний стан виникає рідко. Додатково може починати рухатись зуб. Ймовірно поява флюса.
Гострий періодонтит розвивається в результаті процесів у мікрофлорі, де найбільше діють стрептококи. Можлива реакція з пневмо- та стафілококами.
У такий момент загальне самопочуття погіршується, з'являється слабкість, порушується сон, а через больових відчуттіввиникають складнощі у прийомі їжі. Все це може супроводжуватись підвищенням температури.
Гній виділяється через отвір (свищ) або канали кореня. Але в тих випадках, коли нориця закривається, а канали забиті харчовими залишками, гній накопичується, що призводить до набряклості. У подальшому розвитку хвороби опухає щока, а потім і вся особа.
Коли інфекція потрапляє через отвір у верхній частині зуба або через зубнодесневу кишеню, з'являється відчуття зуба.

При несвоєчасному лікуванні гострий періодонтит перетворюється на хронічний. Він має етапи загострення та затихання. Симптоми розвиваються активніше, оскільки тканина ясен вже пошкоджена. Загострюється захворювання при переохолодженні, вживанні гарячого, стресових ситуаціях та травмах.
Хвороба розвивається швидко, хронічна форма складніша, ніж гостра. У цей час змінюється положення зуба, з'являються щілини. Він стає рухливим. За відсутності лікування виникають гноєння та гострий біль. Десна набрякає та червоніє. Кровоточити ясна можуть і вночі.
Якщо є інші захворювання, то знижується імунітет організму. Йому не вистачає сили боротися з інфекцією. Запальні процеси загострюються.
Таким чином, гнійний періодонтит загострюється протягом кількох діб. Лікар діагностує його на підставі скарг та огляду ротової порожнини. Можливі направлення на рентген та здавання аналізів на бактерії.
Коли проводять електродіагностику, то розраховують на відсутність реакції пульпи, що свідчить про її некрозу.
Ознаками гострого травматичного періодонтиту є вивих зуба з розривом судинно-нервового пучка та перелом кореня.
Гострий гнійний періодонтит схожий на інші запальні захворювання щелепно-лицьової області в гострій гнійній стадії, такі як пульпіт, періостит, гайморит та остеомієліт щелеп.

Лікування

Як при гострій, так і при хронічній формі періодонтиту потрібна кваліфікована медична допомога для порятунку зуба.
Лікування гострого періодонтиту відбувається поступово. Спочатку стоматологу потрібно прибрати гнійне вогнище запалення. З кореневого каналу видаляються запалені м'які тканинита (за наявності) старі пломби. Таким чином гній виходить із каналу. Окремі випадки вимагають його розширення, для цього або використовують спеціальні свердла, або в яснах роблять надріз.
З другого краю етапі очищають корінь зуба від пульпи. Канали чистяться та промиваються антисептиками. Встановлюється часова пломба. Ліки міститься у гирлі каналу. Для більшої ефективності процедуру слід проводити неодноразово. Препарат залишають на день, потім міняють. Приймаються відновлювальні засоби і робляться проби на герметичність. Якщо гострий періодонтит супроводжується сильним набряком, канали відразу не закривають для полоскання та промивання.

Спочатку стоматологу потрібно прибрати гнійне вогнище запалення

На етапі за відсутності ускладнень роблять рентген. Лікар пломбує канал, а потім весь зуб. При необхідності можуть застосовувати препарати, що сприяють відновленню пародонту. Іноді для кращого лікування застосовують фізіопроцедури (електрофорез, УВЧ).
Для місцевої терапії можливе призначення антибіотиків. Їх приймають у разі глибоких періодонтальних каналів.
При запущеному запальному процесі та неможливості отримати результат за допомогою терапевтичних методів до процесу лікування підключається хірургія.
Проводиться розтин верхівки кореня зуба. Після незначного надрізу слизова оболонка на яснах відшаровується для отримання доступу до кістки. Потім видаляються інфіковані тканини та верхівка кореня. Останній пломбується, а тканини слизової зашиваються. Це дозволяє зубу зажити правильно. Далі протягом місяця кістка відновлюється.
При запущеній стадії захворювання зуб врятувати неможливо. Видаляють його у разі тонкого каналу, що ускладнює відтік рідини.

При гострому гнійному періодонтит підключають анестезію, оскільки розкриваються кореневі канали. Залишки пульпи видаляються, а верхній отвір розширюється для полегшення відтоку гною. Можливе виконання цієї процедури через ясенну кишеню, а при ускладненнях в ясна робиться надріз.
Своєчасне надання допомоги знімає запалення та уможливлює збереження зуба. Для профілактики гострого періодонтиту необхідні регулярні гігієнічні процедури, постійні полоскання ротової порожнини та негайне лікування різних патологій.

Негативні наслідки

На лікування гострого періодонтиту впливають багато факторів. Це і прохідність каналів кореня, і стадія, де виявлено захворювання, і те, наскільки воно було запущено.

Протягом кількох наступних днів при кусанні хворим на зуб можливі появи неприємних відчуттів. Надалі не виключено загострення. Тому терапевтичне лікування рекомендується пройти повторно. А за необхідності зробити розріз ясен.
Наслідками ігнорування візиту до стоматолога гнійний процес з періодонту вражатиме інші тканини, що може спричинити щелепно-лицеві захворювання. Некваліфікована допомога при гострому періодонтиті становить небезпеку запального процесу у хронічній формі.
Небезпека таїть та виникнення періодонтиту під зубною коронкою після протезування. Оскільки перед цією процедурою відбувається депульпація, підбір неякісних матеріалів для пломбування каналів сприяє розвитку періодонтиту.

Ризик розвитку захворювання зберігається у випадках, коли коронка надівається на живий зуб. Після роботи протезиста пульпа зуба може загинути. Тоді спочатку з'явиться пульпіт, а потім він перейде до періодонтиту. Пульпа може знищитися і внаслідок її опіку при обточуванні зуба. Все це може статися внаслідок лікарської помилки.
Якщо не лікувати періодонтит, то можуть виникнути нові захворювання. Так, розвивається остеомієліт щелепи, з'являється сепсис, обличчя та шия схильні до гнійних запальних процесів. Ускладнення можуть і в носоглотку. Тоді можуть запалитися носові пазухи, з'явитись гайморит, ангіна, скарлатина і навіть грип. Великий відсоток пацієнтів щелепно-лицьової хірургіїпотрапляють у стаціонар у результаті неякісно пролікованого періодонтиту.

РЦРЗ (Республіканський центр розвитку охорони здоров'я МОЗ РК)
Версія: Клінічні протоколи МОЗ РК – 2015

Гострий апікальний періодонтит пульпарного походження (K04.4)

Стоматологія

Загальна інформація

Короткий опис

Рекомендовано
Експертною порадою
РДП на ПХВ «Республіканський центр
розвитку охорони здоров'я»
Міністерства охорони здоров'я
та соціального розвитку
Республіки Казахстан
від «15» жовтня 2015 року
Протокол №12

Назва протоколу: Періодонтит гострий.

Періодонтит гострий- гостре запальне захворюваннятканин періодонту.

Код протоколу:

Код(и) МКБ-10:
К04.4 Гострий апікальний періодонтит пульпарного походження

Скорочення, що використовуються в протоколі:
ЕОД - електроодонтодіагностика
ЕОМ - електроодонтометрія
ЕДТА - етилендіамінтетрацетат
СІЦ - склоіономірний цемент

Дата розробки/перегляду протоколу: 2015 рік

Користувачі протоколу: лікар-стоматолог-терапевт, лікар-стоматолог загальної практики, зубний лікар.

Оцінка на ступінь доказовості наведених рекомендацій.

Таблиця - 1 Шкала рівня доказовості:

А	Високоякісний мета-аналіз, систематичний огляд РК або великий РК з дуже низькою ймовірністю (++) систематичної помилки результати яких можуть бути поширені на відповідну популяцію.
В	Високоякісний (++) систематичний огляд когортних або досліджень випадок-контроль або Високоякісне (++) когортних або досліджень випадок-контроль з дуже низьким ризиком систематичної помилки або РКІ з не високим (+) ризиком систематичної помилки, результати яких можуть бути поширені на відповідну популяцію.
З	Когортне або дослідження випадок-контроль або контрольоване дослідження без рандомізації з невисоким ризиком систематичної помилки (+). Результати, які можуть бути поширені на відповідну популяцію або РКД з дуже низьким або невисоким ризиком систематичної помилки (++ або +), результати яких не можуть бути безпосередньо поширені на відповідну популяцію.
D	Опис серії випадків чи неконтрольоване дослідження чи думку експертів.
GPP	Найкраща фармацевтична практика.

Класифікація

Клінічна класифікаціяверхівкового періодонтиту (ММСІ, 1987) :

1. Гострий верхівковий періодонтит:
а) фаза інтоксикації;
б) фаза ексудації: серозна, гнійна

2. Хронічний верхівковий періодонтит:

а) фіброзний;
б) гранулюючий;
в) гранульоматозний;

3. Хронічний верхівковий періодонтит у стадії загострення:
а) хронічний верхівковий фіброзний періодонтит у стадії загострення;
б) хронічний верхівковий гранулюючий періодонтит у стадії загострення;
в) хронічний верхівковий гранулематозний періодонтит у стадії загострення.

клінічна картина

Симптоми, перебіг

Діагностичні критерії постановки діагнозу[ 2, 3, 4, 5, 7 ]

Скарги та анамнез[ 2, 3, 4, 5, 7 ] :
Основним симптомом гострого верхівкового періодонтиту є постійний локалізований біль. Клінічні прояви зумовлені фазою перебігу гострого періодонтиту. При гострому періодонтит перехід фази інтоксикації у фазу ексудації проходить дуже швидко.

Таблиця – 2. Дані опитування

Фаза запалення	Скарги	Анамнез
Інтоксикації	спостерігається на самому початку запалення, характеризується скаргами на постійний локалізований біль різної інтенсивності, що посилюється при накушуванні на зуб. Хворий точно визначає зуб.	Зуб турбує 1-2 дні
ексудації	постійний гострий ниючий біль, біль від найменшого дотику до зуба, відчуття зуба, що виріс, поява припухлості в області хворого зуба, можливі нездужання, головний біль, субфебрильна температура іноді до 38 º.	Зуб турбує більше 2-х днів

Фізичне обстеження:

Таблиця - 3. Дані фізикального обстеження

Фаза запалення	Огляд	Зондування	Перкусія, пальпація
інтоксикації	особа симетрична, відкривання рота вільне. Коронка причинного зуба не змінена в кольорі, є пломба або глибока каріозна порожнина, яка, як правило, не повідомляється з порожниною зуба. Слизова оболонка в області причинного зуба блідо-рожевого кольору. Зуб стійкий.	зондування дна та стінок порожнини безболісне	перкусія слабко болісна, пальпація ясна в області верхівки кореня безболісна.
ексудації	можлива асиметрія особи за рахунок колатерального набряку м'яких тканин у ділянці причинного зуба. Регіонарні лімфатичні вузли з боку причинного зуба збільшені, болючі. Коронка зуба не змінена в кольорі, є глибока каріозна порожнина, не повідомляється з порожниною зуба. Зуб рухливий, слизова оболонка в області причинного зуба гіперемована, набрякла, напружена.	Зондування дна та стін безболінне, грубе зондування болісно.	Перкусія різко болюча, пальпація болюча, може бути різко болюча, часом можлива флюктуація.

Діагностика

Перелік основних та додаткових діагностичних заходів:

Основні (обов'язкові) та додаткові діагностичні обстеження, що проводяться на амбулаторному рівні:

1. збір скарг та анамнезу
2. загальне фізикальне обстеження (зовнішній огляд та огляд власне порожнини ротазондування каріозної порожнини, перкусія зуба, пальпація ясна та перехідної складки)
3. визначення реакції зуба на температурні подразники
4. ЕОД
5. Рентгенографія зуба.

Мінімальний перелік обстеження, який необхідно провести при направленні на планову госпіталізацію: ні

Основні (обов'язкові) діагностичні обстеження, що проводяться на стаціонарному рівні (при екстреній госпіталізації проводяться діагностичні обстеження не проведені на амбулаторному рівні): ні

Діагностичні заходи, що проводяться на етапі швидкоїневідкладної допомоги:ні

Інструментальні дослідження:

Таблиця - 4. Дані інструментальних досліджень

Фази запалення	Реакція зуба на температурний подразник	ЕОД, мкА	Рентгенографія
інтоксикації	біль відсутній	понад 100 мкА	змін у періодонті немає
ексудації	біль відсутній	понад 100 мкА	визначається невелике розширення періодонтальної щілини. Через 1-2 дні відзначається втрата чіткості малюнка губчастої речовини кісткової тканини.

Показання для консультації спеціалістів:за показаннями – консультація хірурга-стоматолога для проведення періостотомії

Лабораторна діагностика

Лабораторні дослідження (за показаннями):ні.

Диференціальний діагноз

Диференціальний діагноз.

Диференціальну діагностику проводимо з гострим гнійним пульпітом, гострим одонтогенним остеомієлітом, гострим гайморитом (при локалізації причинного зуба на верхній щелепі), загостренням хронічного періодонтиту, а також гострий верхівковий періодонтит у фазі інтоксикації з гострою фазою.

Таблиця – 5 Диференційно-діагностичні ознаки гострого періодонтиту

№	Діагноз	Гострий періодонтит		Загострення хронічного періодонтиту	Гострий гнійний пульпіт	Гострий одонтогенний остеомієліт	Гострий гайморит
		фаза інтоксикації	фаза ексудації
1.	Скарги	Ниючий, локалізований біль постійного характеру. Посилення болю при накушуванні на хворий зуб	Постійний, ниючий біль, що посилюється при дотику до зуба. Відчуття «виріс зуба».	Постійний ниючий біль, що посилюється при накушуванні на хворий зуб.	Мимовільна нападоподібна біль, що посилюється від температурних подразників.	Постійний, поступово наростаючий біль, біль при накушуванні на причинний і зуби, що стоять поруч.	Постійний біль середньої інтенсивності в області тіла верхньої щелепи, закладеність у носі на хворій стороні, виділення з носа, біль посилюється при нахилі голови та різкій зміні положення голови
2	Анамнез	Зуб захворів уперше, болі продовжуються добу	Зуб захворів уперше, болить кілька днів.	Зуб болить кілька днів Можливі в минулому постійні ниючі або гострі мимовільні болі.	Зуб захворів уперше, болі продовжуються кілька днів	Зуб турбує кілька днів, раніше хворів	Зуби не турбували
3.	Огляд	Наявність каріозної порожнини, що не повідомляється з порожниною зуба. Слизова оболонка у проекції верхівки кореня без змін	Наявність каріозної порожнини, що не повідомляється з порожниною зуба. Слизова оболонка у проекції верхівки кореня причинного зуба гіперемована та набрякла, пальпація перехідної складки болюча.	Наявність каріозної порожнини, що сполучається з порожниною зуба. Набряк та гіперемія слизової оболонки у проекції верхівки кореня згладженість та болючість перехідної складки. Можуть бути рубці від нориці по перехідній складці.	Наявність каріозної порожнини, що не повідомляється з порожниною зуба. Слизова оболонка у проекції верхівки кореня без змін.	Наявність каріозної порожнини, що сполучається з порожниною зуба, колатеральний набряк на хворій стороні, гіперемія, набряклість, болючість перехідної складки, рухливість зуба, запальні зміни по перехідній складці охоплюють низку зубів.	Зуби на хворій стороні зазвичай інтактні
4.	Зондування	Грубе зондування болісно			Різко болісно у розкритій точці	Безболісне	Безболісне
5.	Перкусія	Болюча		Перкусія зуба різко болісна.	Може бути слабко болючим.	Перкусія причинного і зубів, що стоять поруч, болюча	слабко болюча, особливо зубів, що прилягають до верхньощелепної пазухи
6.	Стан регіонарних лімфовузлів	Регіонарні лімфатичні вузли злегка збільшені та слабоболючі			Чи не змінені.	Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болючі при пальпації.	Регіонарні лімфатичні вузли можуть бути злегка збільшені та слабоболючі
7.	Реакція на температурні подразники	Болю немає			Виникає больовий напад	Болю немає	Болю немає
8.	На рентгенограмі	На рентгенограмі змін у періодонті немає	На рентгенограмі може визначатись втрата чіткості малюнка губчастої речовини.	Наявність змін, характерних для однієї з форм хронічного періодонтиту	Змін немає.	На рентгенограмі відзначається втрата чіткості малюнка губчастої речовини.	виявляється затемнення однієї або обох придаткових верхньощелепних пазух
9.	ЕОД	Понад 100 мкА.			30-60 мкА.	Причинного зуба понад 100 мкА, сусідніх – 20-30 мкА,	2-6 мкА
10.	Загальний стан	Не страждає.	Недуг, головний біль, порушення сну, відсутність апетиту, підвищення температури тіла.		Не страждає	Озноб, слабкість, біль голови, порушення сну та апетиту, температура тіла до 39º,	Озноб, погане самопочуття, підвищення температури

Лікування за кордоном

Пройти лікування в Кореї, Ізраїлі, Німеччині, США

Отримати консультацію з медтуризму

Лікування

Цілі лікування:

· Усунення болю;
· Зупинити розвиток патологічного процесу;
· Попередження розвитку ускладнень;
· відновлення анатомічної форми та функції зуба;
· Відновлення естетики зубного ряду.

Тактика лікування[ 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ] :

Лікування проводиться на амбулаторному рівні.
Застосовують такі методи лікування:
1) Консервативний метод;
2) Хірургічні методи лікування (за показаннями – періостотомія).
За показаннями проводиться премедикація.

Таблиця - 6 Лікування гострого періодонтиту у фазі інтоксикації

Відвідування	Лікування, що проводиться
Перше	за необхідності проводять знеболювання. Препарування каріозної порожнини, розкриття порожнини зуба, розширення усть кореневих каналів, поетапна евакуація розпаду пульпи з кореневого каналу під ванною антисептика, інструментальна, хімічна та антисептична обробки каналу, тимчасова обтурація кореневого каналу, тимчасова пломба.
Друге	Видалення тимчасової пломби, антисептична обробка кореневого каналу, постійна обтурація кореневого каналу, рентгенконтроль, накладання постійної пломби*.

Таблиця - 7 Лікування гострого періодонтиту у фазі ексудації.

Відвідування	Лікування, що проводиться
Перше	Знеболення, препарування каріозної порожнини, розкриття порожнини зуба, евакуація розпаду пульпи з кореневого каналу, інструментальна обробка каналу, розкриття верхівкового отвору, з появою відтоку ексудату зуб залишають відкритим, дають рекомендації. При необхідності – консультація хірурга-стоматолога.
Друге	Антисептична обробка кореневого каналу, тимчасова обтурація кореневого каналу, тимчасова пломба.
Третє	видалення тимчасової пломби, повторне антисептичне оброблення кореневого каналу, постійна обтурація кореневого каналу, рентгенконтроль, накладання постійної пломби*.

*Кількість відвідувань залежить від вибору пломбувального матеріалу для обтурації кореневого каналу.

Лікування в одне відвідування.
Показанням для лікування гострого періодонтиту в одне відвідування є проведення періостотомії в однокореневому зубі.

Медикаментозне лікування :

Таблиця – 8

Н визначення	Групова приналежність	Назва лікарського препаратуабо кошти/ МНН	Дозування, спосіб застосування	Разова доза, кратність та тривалість застосування
Для знеболювання Вибрати із запропонованого:	Місцеві анестетики	Articaine + epinephrine	1:100 000, 1:200 000, 1,7 мл, ін'єкційне знеболювання	1:100 000, 1:200 000 По 1,7 мл одноразово
		Articaine + epinephrine	4% 1,7 мл, ін'єкційне знеболювання	По 1,7 мл одноразово
		Лідокаїн/ lidocainum	2% розчин, 5,0 мл ін'єкційне знеболювання	По 1,7 мл одноразово
Для антисептичної обробки Вибрати із запропонованого:	Хлорвмісні препарати	Гіпохлорит натрію	3% розчин, обробка каріозної порожнини та кореневих каналів	Одноразово 2-10мл
		Хлоргексидину біглюконат/ Хлоргексидин	0,05% розчин 100 мл, обробка каріозної порожнини та кореневих каналів	Одноразово 2-10мл
Для ендопов'язок Вибрати із запропонованого:	Похідні фенолу	Крезофен	Розчин 13 мл, ендов'язка	Одноразово 1мл
		Крезодент	Розчин 13 мл, ендов'язка	Одноразово 1мл
Для хімічної обробки кореневих каналів Вибрати із запропонованого:	Препарати на основі ЕДТА	Канал плюс	Гель 5г внутрішньоканально
		МД-гель-крем	Гель 5г, внутрішньоканально	Одноразово необхідна кількість
		RC-PREP	Гель 10г внутрішньоканально	Одноразово необхідна кількість
Для тимчасової обтурації кореневих каналів Вибрати із запропонованого:	Тимчасові пломбувальні матеріали для кореневих каналів	Абсцес-ремеді	Порошок 15 мг рідина 15 мл, внутрішньоканально
		Йодент	Паста 25 мг внутрішньоканально	Одноразово необхідна кількість
		Демеклоциклін+ Тріамцинолон	Паста 5 г на дно каріозної порожнини	Одноразово необхідна кількість
		Водна суспензія гідроксиду кальцію	Порошок 100г, дистильована вода 5мл внутрішньоканально	Одноразово 0,05 мл дистильованої води змішати з порошком до пастоподібної консистенції.
Постійні пломбувальні матеріали для кореневих каналів Вибрати із запропонованого:	евгенолсодержащіе	Ендофіл	Порошок 15г рідина 15 мл внутрішньоканально	Одноразово 2-3 краплі рідини змішати з порошком до пастоподібної консистенції.
		Ендометазон	Порошок 15г рідина 15мл внутрішньоканально	Одноразово 2-3 краплі рідини змішати з порошком до пастоподібної консистенції.
	на основі епоксидних смол	АН плюс	Паста А 4 мг Паста 4 мг внутрішньоканально	Одноразово 1:1
		АН-26	Порошок 8г, паста 7,5г внутрішньоканально	Одноразово 1:1
	кальціймісткий	Сіалапекс	Базова паста 12г Каталізатор 18г внутрішньоканально	Одноразово 1:1
	на основі резорцин-формаліну	Резодент	Порошок 20г, рідина лікувальна 10мл, рідина для затвердіння 10мл внутрішньоканально	Рідини 1:1 та змішати з порошком до пастоподібної консистенції
Для накладання ізолюючої прокладки Вибрати із запропонованого:	Склоіоно мірні цементи під пломбувальні матеріали світлового та хімічного затвердіння	Кетак моляр	Порошок А3 – 12,5г, рідина 8,5мл. Ізолювальна прокладка
		Кавітан плюс	Порошок 15г рідина 15мл Ізолювальна прокладка	Одноразово 1 краплю рідини змішати з 1 мірною ложкою порошку до пастоподібної консистенції.
		Іоносіл	паста 4г, паста 2,5г Ізолювальна прокладка	Одноразово необхідна кількість
	Цинк-фосфатні цементи під пломбувальні матеріали хімічного затвердіння	Адгезор	Порошок 80г, рідина 55г Ізолювальна прокладка	Одноразово 2,30г порошку на 0,5мл рідини замішати
для накладання постійної пломби композитні пломбувальні матеріали Вибрати із запропонованого:	Світлового затвердіння	Філтек Z 550	4,0г пломба	Одноразово Середній карієс – 1,5г, Глибокий карієс - 2,5г,
		Харизма	4,0г пломба	Одноразово Середній карієс – 1,5г, Глибокий карієс - 2,5г, пульпіт, періодонтит – 6,5г
		Філтек Z 250	4,0г пломба	Одноразово Середній карієс – 1,5г, Глибокий карієс - 2,5г, пульпіт, періодонтит – 6,5г
		Філтек ультимат	4,0г пломба	Одноразово Середній карієс – 1,5г, Глибокий карієс - 2,5г, пульпіт, періодонтит – 6,5г
	Хімічного затвердіння	Харизма	Базова паста 12г каталізатор 12г пломба	Одноразово 1:1
		Евікрол	Порошок 40г, 10г, 10г, 10г, рідина 28г, пломба	Одноразово 1 краплю рідини змішати з 1 мірною ложкою порошку до пастоподібної консистенції.
Адгезивна система для накладання пломби з композиту світлового затвердіння	Вибрати із запропонованого:	Syngle Bond 2	рідина 6г в каріозну порожнину	Одноразово 1 крапля
		Prime&Bond NT	рідина 4,5 мл у каріозну порожнину	Одноразово 1 крапля
	Для кондиціювання емалі та дентину	Ейч гель	гель 5г у каріозну порожнину	Одноразово Необхідна кількість
Для накладання тимчасової пломби Вибрати із запропонованого:	Тимчасові пломбувальні матеріали	Штучний дентин	Порошок 80г, рідина - дистильована вода у каріозну порожнину	Одноразово 3-4 краплі рідини змішати необхідною кількістю порошку до пастоподібної консистенції.
		Дентін-паста MD-TEMP	Паста 40г у каріозну порожнину	Одноразово необхідна кількість
Для обробки пломби Вибрати із запропонованого:	Абразивні пасти	Депурал нео	Паста 75г для полірування пломби	Одноразово необхідна кількість
		Супер поліш	Паста 45г для полірування пломби	Одноразово необхідна кількість

Інші види лікування:ні

Хірургічне втручання:

Хірургічне втручання, яке надається в амбулаторних умовах:періостотомія

Хірургічне втручання, що надається у стаціонарних умовах:ні

Індикатори ефективності лікування.
· Задовільний стан;
· Відсутність болю;
· якісна обтурація кореневих каналів;
· Відновлення анатомічної форми та функції зуба.

Препарати ( діючі речовини), що застосовуються при лікуванні

Госпіталізація

Показання для госпіталізації:ні

Профілактика

Профілактичні заходи:
· Навчання гігієні порожнини рота,
· професійна гігієнапорожнини рота,
· Своєчасна санація порожнини рота (лікування карієсу та пульпіту зубів),
· фторування питної води,
· Застосування фторвмісних зубних паст (при дефіциті фтору в питній воді);
· Проведення ремінералізуючої терапії,
· профілактичне запечатування фісур та сліпих ямок,
· Комплексна профілактика основних стоматологічних захворювань,
· Нормалізація режиму та характеру харчування,
· раціональне протезування та ортодонтичне лікування,
· Стоматологічна освіта.

Подальше ведення:спостереження через 1; 3; 6 місяців.

Інформація

Джерела та література

1. Протоколи засідань Експертної ради РЦРЗ МЗСР РК, 2015
   1. Список використаної литературы: 1. Наказ МОЗ РК №473 від 10.10.2006г. «Про затвердження Інструкції з розробки та вдосконалення клінічних посібників та протоколів діагностики та лікування захворювань». 2. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів медичних вузів/За ред. О.В. Боровського. - М: «Медичне інформаційне агентство», 2011.-798с. 3. Терапевтична стоматологія: Підручник/Под.ред. Ю.М.Максимовського. - М.: Медицина, 2002. -640с. 4. Ніколаєв А.І., Цепов Л.М. Практична терапевтична стоматологія: Навчальний посібник - М.: Медпрес-інформ, 2008. - 960 с. 5. Періодонтіт. Клініка, діагностика, лікування: Навчальний посібник. Зазулевська Л.Я., Байбулова К.К. та ін – Алмати: Верена, 2007. -160 стор. 6. Миколаїв А.І., Цепов Л.М. Фантомний курс терапевтичної стоматології. Підручник М: «МЕДпрес-інформ». 2014. -430 с. 7. Антанян А.А. Ефективна ендодонтія. Москва. 2015. 127 с. 8. Мартін Троуп. Посібник з ендодонтії для стоматологів загальної практики. - 2005. - 70 с. 9. Луцька І.К., Мартов В.Ю. Лікарські засоби у стоматології. - М.: Мед.літ., 2007. -384с. 10. Стівен Коен, Річард Бернс. Ендодонтія.-С-П.- 2000.- 693с. 11. Кранснер P, Rankow HJ. Anatomy of the pulp chamber floor. Journal of Endodontics (JOE) 2004;30(1):5 12. Witherspoon DE, Малий JC, Regan JD, Nunn M. Retrospective analysis of open apex teeth obturated with mineral trioxide aggregate. J Endod 2008; 34:1171-6. 13. Banchs F, Trope M. Revascularization inmature permanente teeth with apical periodontitis: новим treatment protocol J Endod 2004 ;196-2004. 14. Friedlander LT, Cullinan MP, Love RM. Дентальні стилі клітини і їхні потенційні ролі в apexogenesis and apexification. Int Endod J 2009; 42: 955-62.

Інформація

Список розробників протоколу із зазначенням кваліфікаційних даних:
1. Єсембаєва Сауле Серіковна – доктор медичних наук, професор – директор інституту Стоматології Казахського національного медичного університету ім.С.Д.Асфендіярова;
2. Баяхметова Алія Алдашевна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапевтичної стоматології Казахського національного медичного університету ім.С.Д.Асфендіярова;
3. Сагатбаєва Анар Джамбулівна – кандидат медичних наук, доцент кафедри терапевтичної стоматології Казахського національного медичного університету ім.С.Д.Асфендіярова;
4. Смагулова Єльміра Ніязівна – кандидат медичних наук, асистент кафедри терапевтичної стоматології інституту Стоматології Казахського національного медичного університету ім.С.Д.Асфендіярова;
5. Тулєутаєва Райхан Єсенжанівна - кандидат медичних наук, в.о.доцента кафедри фармакології та доказової медициниДержавного медичного університету м. Сімей.

Вказівка ​​на відсутність конфлікту інтересів:ні

Рецензенти:
1. Жаналіна Бахит Секербеківна – доктор медичних наук, професор РДП на ПХВ Західно-Казахстанський державний медичний університетім. М.Оспанова, завідувач кафедри хірургічної стоматології та стоматології дитячого віку;
2. Мазур Ірина Петрівна – доктор медичних наук, професор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, професор кафедри стоматології Інституту стоматології.

Вказівка ​​умов перегляду протоколу:перегляд протоколу через 3 роки та/або з появою нових методів діагностики та/або лікування з більш високим рівнем доказовості.

Прикріплені файли

Увага!

• Займаючись самолікуванням, ви можете завдати непоправної шкоди своєму здоров'ю.
• Інформація, розміщена на сайті MedElement та в мобільних програмах "MedElement (МедЕлемент)", "Lekar Pro", "Dariger Pro", "Захворювання: довідник терапевта", не може і не повинна замінювати очну консультацію лікаря. Обов'язково звертайтеся до медичних закладів за наявності будь-яких захворювань або симптомів, що вас турбують.
• Вибір лікарських засобівта їх дозування, повинен бути обумовлений спеціалістом. Тільки лікар може призначити потрібні ліки та його дозування з урахуванням захворювання та стану організму хворого.
• Сайт MedElement та мобільні додатки"MedElement (МедЕлемент)", "Lekar Pro", "Dariger Pro", "Захворювання: довідник терапевта" є виключно інформаційно-довідковими ресурсами. Інформація, розміщена на цьому сайті, не повинна використовуватись для самовільної зміни приписів лікаря.
• Редакція MedElement не несе відповідальності за будь-які збитки здоров'ю або матеріальні збитки, що виникли в результаті використання даного сайту.

Гострий періодонтит (лат. acuti Periodontitis) - це гостре ураження періодонта, яке характеризується порушенням цілісності зв'язок, що утримують зуб в альвеолярній лунці, та резорбцією кісткової тканини.

Гострий періодонтит – причини (етіологія)

При несвоєчасному та неправильному лікуванні пульпіту (див. Гострий пульпіт) або в нелікованому зубі створюються умови, що сприяють проникненню інфекції в періодонтальну щілину.

Періодонтальна щілина розташована між цементом кореня і пластинкою зубної альвеоли і заповнена сполучнотканинними пучками - періодон-том. Фактично ці пучки є зв'язковим апаратом зуба, а весь конгломерат тканин можна розглядати як його окістя.

Простір між пучками періодонту заповнено міжтканинною рідиною, яка грає роль амортизатора в періодонті. Періодонт багатий на нервові закінчення і насамперед барорецепторами.

Гострий періодонтит - механізм виникнення та розвитку (патогенез)

Запальний процес у періодонті - періодонтит - найчастіше викликається мікроорганізмами, що проникають у цю область різними шляхами. Найбільш ймовірний шлях - каналом зуба з вогнища запалення пульпи. Мікроорганізми можуть потрапляти в періодонт та маргінальним шляхом, тобто. між пластинкою компактної кісткової речовини альвеоли та коренем зуба при пародонтиті, а також гематогенним шляхом при загальному інфікуванні. Гострий асептичний періодонтит може бути результатом проникнення миш'яку із порожнини зуба. Гострий періодонтит може бути викликаний травмою зубів.

У стоматологічній практиці найчастіше зустрічається періодонтит як ускладнення пульпіту. Якщо є умови для відтоку ексудату через канал кореня, частіше розвивається хронічна форма періодонтиту. Однак, якщо некрозована пульпа обтурює кореневий канал і відтік ексудату з періодонту неможливий, виникає картина гострого запального процесу. При цьому перші ознаки запального процесу в періодонті з'являються до проникнення в нього мікроорганізмів із пульпи зуба. Гіперемія та набухання тканини періодонту обумовлені дією токсинів, що надходять із порожнини зуба. У таких випадках, зазвичай, розвивається серозна форма запалення. Проникнення мікроорганізмів у періодонт сприяє швидшому розвитку запального процесу. Процес стає гнійним. Набухання тканини періодонту, гіперемія судин та ексудація викликають підвищення внутрішньоперіодонтального тиску. Відтік запального ексудату з періодонту виявляється неможливим, розвивається гострий запальний процес.

Гострий періодонтит – патологічна анатомія.

Періодонт набрякли, є окремі крововиливи. Тканина періодонта просочена ексудатом, її волокна розпушені. Посилена еміграція лейкоцитів призводить до формування периваскулярних інфільтратів. Надалі дифузний лейкоцитарний інфільтрат пронизує всю товщу періодонту. Утворюються невеликі абсцеси, що зливаються між собою. Таким чином, виникає гнійне вогнище, у центрі якого знаходиться безструктурна маса. У прилеглій до періодонту кістковій тканині виявляються ознаки розсмоктування, а в кістковомозковій тканині – гіперемія та інфільтрація.

Гострий періодонтит – симптоми (клінічна картина)

При гострому серозному періодонтит хворі зазвичай скаржаться на ниючі болі, чітко вказуючи уражений зуб (на відміну від гострого пульпіту). Легке постукування по подовжній осі зуба або жувальне навантаження посилює біль. В результаті набухання тканин періодону, підвищення внутрішньоперіодонтального тиску підвищується тактильна і больова чутливість періодонту. У зв'язку з цим хворі часто скаржаться на подовження ураженого зуба, який при закриванні рота першим замикається із зубом протилежної щелепи, що спричиняє гострий біль. Цей симптом «виріс зуба» дуже характерний як для серозного, так і для гнійного гострого періодонтиту.

При гострому гнійному періодонтиті місцеві та загальні прояви хвороби виражені різкіше. Болі посилюються, стають пульсуючими, з рідкісними світлими проміжками. Іноді виникає іррадіюючий біль по ходу гілок трійчастого нерва. Не лише постукування інструментом по зубу, але навіть легкий дотик викликає різкий біль. Внаслідок гнійного розплавлення зв'язкового апарату зуб стає рухомим. Гострий гнійний періодонтит іноді супроводжується колатеральним набряком м'яких тканин обличчя та гіперемією ясна в ділянці хворою на зуб. Регіонарні лімфатичні вузли збільшуються та бувають болючими при пальпації.

Загальне самопочуття хворих погіршується, утворюється загальна слабкість, порушується сон. Через гострий біль при жуванні хворі відмовляються від їжі. Температура тіла часто підвищується до 37,5-38 градусів. При аналізі крові виявляються підвищення ШОЕ до 15-30 мм/год, збільшення кількості лейко-цитів, що свідчить про загальну реакцію організму.

Без спеціального лікування запальний процес може закінчитися лише за відпливу ексудату з періодонтальної області. Можливо кілька шляхів відтоку.

Найбільш сприятливим результатом гострої періодонтиту є утворення повідомлення вогнища запалення через канал кореня і порожнину зуба з порожниною рота. Гній із осередку запалення може поширюватися в іншому напрямку. Так, від періодонту через прободаючі (фолькманівські) і кісткові (гаверсові) канали гній може проникати в речовину косного мозку щелепної кістки і за певних умов призвести до розвитку остеомієліту щелепи. У більшості випадків остеомієліт щелепи виникає внаслідок запального процесу в періодонті.

Гній може поширюватися у напрямку до пластинки компактної відсталої речовини щелепи з виходом під окістя (періост) та розвитком періоститу щелепи. Розплавлення периоста і проникнення бактерій в оточуючі щелепи м'які тканини залишаються основною і найчастішою причиною розвитку флегмони щелепно-лицьової області. Нарешті, при розвитку гострого періодонтиту на верхній щелепі, особливо в області молярів і премолярів, поширення гною убік верхньощелепної пазухиі утворення у ній підслизового абсцесу можуть спричинити гострий гайморит.

Таким чином, гострий періодонтит може бути причиною важких ускладнень, результат яких іноді важко передбачити.

Гострий періодонтит – лікування

Головне завдання – забезпечення відтоку ексудату – стоматолог вирішує шляхом створення дренажу через каріозну порожнину зуба та канал кореня зуба. Для цього спеціальним інструментом (пульпоекстрактором) евакуюється гангренозно-змінена тканина пульпи. Звільнення каналу кореня від залишків пульпи створює сприятливі умови для відтоку гною з періодонтальної щілини, чим попереджається поширення гною в найбільш небезпечному напрямку. Після проведеного лікування можливість розвитку ускладнень періодонтиту зводиться до мінімуму.

За відсутності стоматолога заходи щодо профілактики ускладнень гострого періодонтиту повинен проводити інший лікар.

Створення умов для відтоку ексудату через канал кореня зуба вимагає як спеціальних інструментів, а й особливих навичок, тому лікар будь-якого профілю як єдино доцільної міри повинен видалити хворий зуб. Широке повідомлення вогнища запалення з ротовою порожниною після видалення зуба створює оптимальні умови для ліквідації запального процесу.

У зв'язку з іноді дуже швидко і гостро протікають в періодонті запальними процесами видалення зуба має розцінюватися як екстрене втручання. При вираженому колатеральному набряку м'яких тканин, ясна і перехідної складки в області хворого зуба для попередження розвитку періоститу, незважаючи на видалення зуба, необхідно розсікти окістя (перестотомія). Цим додатковим заходом хірургічного лікування створюється надійне дренування, що виключає можливість розвитку гнійного періоститу щелепи.

Міграція мікроорганізмів з альвеоли в кістку щелепи і за її межі може спричинити розвиток остеомієліту, тому після видалення зуба хворі повинні залишатися під наглядом лікаря 2-3 дні, після закінчення яких можна говорити про остаточне одужання.

Загальна терапія при гострому періодонтіті зводиться до призначення анальгетиків, полоскання рота теплими розчинами етакредину лактату (ріванол), перманганату калію або фурациліну.

Як показав досвід, лікування періодонтиту внутрішньом'язовим введенням антибіотиків є недоцільним. Їх застосовують лише при ускладненнях періодонтиту (остеомієліт, флегмон).

Самовиліковування гострого періодонтиту спостерігається дуже рідко і лише при серозній формі. Без відповідного спеціального лікування гострий періодонтит може перейти у хронічну стадію.

Гострий періодонтит – профілактика

Профілактикою періодонтиту є своєчасне лікування карієсу та пульпіту. Двічі на рік слід проводити профілактичний огляд у стоматолога.

Періодонт – це комплекс тканин, який сполучає корінь зуба та альвеолярну пластинку. Основні функції періодонтальної зв'язки: фіксація зубів в альвеолі, рівномірний перерозподіл навантаження на зуб та альвеолярні тканини під час жування, харчування цементу зуба та альвеоли. Запальний процес призводить до порушення функцій періодонту і викликає гострий пульсуючий біль. Відсутність своєчасного лікування може стати причиною втрати зубів та розвитку таких ускладнень, як флегмона, абсцес, періостит.

Причини захворювання

Причини виникнення гострого періодонтиту можуть бути інфекційними та неінфекційними. До перших відносяться:

1. Запущена форма карієсу і, як наслідок, пульпіт. З пульпи через кореневий канал хвороботворні бактерії проникають у тканини періодонту, провокуючи виникнення запального процесу та розвиток періодонтиту.
2. Неякісна обробка кореневих каналів під час лікування пульпіту. Якщо у пацієнта оброблені в повному обсязі кореневі канали, інфекція залишається у тканинах зуба і є високий ризик її подальшого поширення.
3. Захворювання ясен, що супроводжуються запальними процесами. Інфекція проникає через зубоясенні кишені, нерідко супроводжується виділенням великої кількості гною.

Неінфекційними причинами гострого періодонтиту вважаються:

Симптоматика

У зв'язку з тим, що гострий періодонтит на початковому етапі ніяк не проявляє себе, хворобу складно діагностувати. Єдина ознака – виникнення незначних болючих відчуттів при натисканні на уражений зуб. При розвитку запалення виникають такі симптоми:

• гострі або ниючі болі локального характеру, які посилюються при тепловому чи фізичному впливі;
• невеликий набряк та почервоніння ясен в області запалення;
• запалення лімфовузлів.

Перехід захворювання в наступну стадію супроводжується інтоксикацією та появою додаткових симптомів:

Форми гострого періодонтиту

Існують дві основні форми гострого періодонтиту:

1. Гострий серозний періодонтит початковою стадієюзапального процесу, може торкатися не лише «живих» зубів, але й зубів з віддаленим під час лікування нервом. Захворювання розвивається стрімко, з виникнення до появи перших симптомів проходить менше доби. На серозний періодонтит вказує наявність больових відчуттів під час відкушування та пережовування їжі. Спостерігається набряклість та болючість ясна в області ураження. Серозна форма захворювання класифікується за місцем локалізації. Виділяють такі види захворювання: верхівковий (осередок запалення знаходиться у верхній третині кореня зуба), маргінальний (уражаються тканини, які розташовуються вздовж зв'язкового апарату), дифузний (інфекція поширюється на весь корінь).
2. Гнійний періодонтит утворюється, якщо не було вчасно проведено лікування попередньої стадії – серозної. Характеризується сильним болем, що супроводжується проникненням гнійних мас під корінь зуба Можуть спостерігатися хворобливі відчуття в районі вух, очей та у скроневій зоні, загальна слабкість, нездужання, загальне підвищення температури та збільшення лімфатичних вузлів.

Розвиток гострого періодонтиту гнійної форми відбувається у кілька етапів:

• періодонтальний (виникнення мікроабсцесу в ділянці періодонтальної щілини, поява суб'єктивного відчуття збільшеного у розмірах зуба);
• ендососальний (проникнення гною в кісткову тканину);
• субперіостальний (скупчення гною під окістям, утворення флюсу);
• субмукозний (попадання гнійних мас у м'які тканини, що супроводжується зменшенням больових відчуттів та збільшенням набряку обличчя).

Діагностика

Для діагностики захворювання стоматолог проводить опитування та візуальний огляд пацієнта. Наявність яскраво виражених симптомів (пульсуючий біль, набряк ясен, дефект коронкової частини зуба, зміна кольору зубної емалі) свідчать про наявність гострого періодонтиту.

Для додаткової діагностики можуть застосовуватися такі методи:

1. Рентгени. На знімку запаленого зуба при гнійній формі видно розширення періодонтальної щілини, а кортикальна альвеолярна пластинка погано проглядається. Рентген при гострому періодонтиті, на серозній стадії, дозволяє з'ясувати етіологію захворювання та визначити оптимальну схему лікування.
2. Електроодонтометрія - перевірка реакції на електричний струмвизначення показників чутливості тканин. При гнійному періодонтиті показники будуть вищими за 100 мкА (здоровий зуб реагує на 2-5мкА).
3. Термопроби. Для періодонтиту характерна підвищена чутливість до гарячих подразників, але відсутність реакції на холод, проте при серозній формі захворювання результат проби негативний.
4. Загальний аналіз крові. Можлива збільшена кількість лейкоцитів та зміна швидкості осідання еритроцитів.

Методи лікування

Лікування гострого періодонтиту спрямоване на усунення запального процесу, попередження поширення гнійних мас в навколишні тканини та проникнення інфекції в кров, відновлення пошкодженого зуба. Стандартна схема лікування включає два основні етапи:

1. Розтин і розширення каналу - для відтоку гною і рідини, що накопичилася. Потім проводиться обробка дезінфікуючими засобамиДля знезараження гнійних частинок, на пошкоджену ділянку накладається антисептична пов'язка.
2. Пломбування кореневого каналу. При серозному періодонтит коренева пломба може бути встановлена ​​при першому відвідуванні стоматолога після ретельної дезінфекції каналу.

Лікування включає прийом антибіотиків (Ципролет, Сульфадіметоксин), антигістамінів (Діазолін, Супрастин), полоскання ротової порожнини теплими розчинами антисептиків (Ріванол, Фурацилін). При необхідності пацієнту можуть бути призначені аналгетики (Кеторол, Анальгін).

Якщо поразка періодонту викликана неправильним застосуванням медикаментів, необхідна ретельна обробка каналу з використанням антидоту. Може знадобитися одноразове введення в слизову оболонку препарату, що зменшує дію токсинів на організм. Потім накладається герметична пов'язка. Після зникнення больових відчуттів і за відсутності загострень проводиться обробка і пломбування каналів. Гострий травматичний періодонтит передбачає лікування, спрямоване на усунення наслідків механічного пошкодження зуба та відновлення зубної одиниці.

Єдиний результативний метод - видалення зуба, подальше розсічення окістя для чищення від гною, проведення заходів, що дезінфікують.

Профілактика та прогноз

Регулярне відвідування стоматолога та своєчасні лікувальні процедури – основний захід профілактики для запобігання розвитку гострого періодонтиту. Для збереження здоров'я зубного ряду необхідно ретельно дотримуватися гігієни ротової порожнини, проводити періодичне чищення від зубного каменю та нальоту (раз на півроку).

Вживання у великих кількостях продуктів із високим вмістом цукру та вуглеводів сприяє руйнуванню зубної емалі та появі карієсу. Для профілактики хвороб зубів у раціоні харчування мають бути необроблені овочі та фрукти, кисломолочні продукти.

Якщо, незважаючи на всі профілактичні заходи, виник гострий серозний або гнійний періодонтит, необхідно розпочати негайне лікування. За відсутності своєчасної чи неякісної медичної допомогиможливі два варіанти розвитку подій:

1. Стан хворого значно погіршиться, можливий розвиток ускладнень з гнійними виділеннями (періостит, абсцес, флегмона, остеомієліт).
2. Гострий періодонтит перейде в хронічну форму, з періодичними загостреннями Можливе формування гранульом та кіст.

часті питання

Насамперед, та, яка в ході використання не поранить ясна. При цьому якість гігієни ротової порожнини більше залежить від того, чи чистяться зуби, ніж від форми або різновиду зубної щітки. Що стосується електричних щіток, то для необізнаних людей вони – кращий варіант; Хоча якісно почистити зуби можна і простою (мануальною) щіткою. Крім цього, однієї зубної щітки часто недостатньо – для чищення між зубами повинні використовуватися флоси (спеціальні зубні нитки).

Ополіскувачі є додатковими гігієнічними засобами, які ефективно очищають усю ротову порожнину від шкідливих бактерій. Всі ці засоби можна умовно поділити на дві великі групи – лікувально-профілактичні та гігієнічні.

До останніх відносять ополіскувачі, які усувають неприємний запахта сприяють свіжому диханню.

Що стосується лікувально-профілактичних, то до таких відносять ополіскувачі, які мають протиналітну/протизапальну/протикаріозну дію і сприяють зниженню чутливості твердих зубних тканин. Це досягається завдяки наявності у складі різноманітних біологічно активних компонентів. Отже, ополіскувач необхідно підбирати для кожної конкретної людини в індивідуальному порядку, так само як і зубну пасту. А через те, що водою засіб не змивається, воно лише закріплює ефект діючих компонентів пасти.

Таке чищення абсолютно безпечне для зубних тканин і менше травмує м'які тканини ротової порожнини. Справа в тому, що в стоматологічних клініках підбирається особливий рівень УЗ коливань, що впливає на щільність каменю, що порушує його структуру і відокремлює від емалі. Крім того, в місцях, де тканини обробляються УЗ скейлером (саме так називається прилад для чищення зубів), виникає особливий кавітаційний ефект (адже з водних крапель виділяються молекули кисню, які надходять у зону обробки та охолоджують наконечник інструменту). Клітинні мембрани патогенних мікроорганізмів розриваються цими молекулами, через що мікроби гинуть.

Виходить, що чищення ультразвуком впливає комплексно (за умови, що використовується справді якісне обладнання) як на камінь, так і на мікрофлору загалом, очищаючи її. А про механічне чищення цього не скажеш. Більш того, ультразвукове чищення приємніше для пацієнта і займає менше часу.

На думку стоматологів, лікування зубів необхідно проводити незалежно від вашого стану. Тим більше, що вагітній жінці рекомендується відвідувати стоматолога кожні один-два місяці, адже, як відомо, при виношуванні малюка зуби істотно послаблюються, страждають від дефіциту фосфору та кальцію, а тому в рази зростає ризик розвитку карієсу або навіть випадання зубів. Для лікування вагітних слід використовувати нешкідливі засоби анестезії. Найкращий курс лікування повинен підбиратися виключно кваліфікованим стоматологом, він же випише і необхідні препарати, що зміцнюють зубну емаль.

Лікувати зуби мудрості досить складно через їх анатомічної будови. Тим не менш, кваліфіковані спеціалісти успішно їх лікують. Протезування зубів мудрості рекомендовано в тому випадку, коли один (або кілька) сусідній зуб відсутній або його потрібно видалити (якщо ви при цьому видалите ще й зуб мудрості, то жувати стане нічим). Крім того, видалення зуба мудрості небажане, якщо в щелепі він розташовується на правильному місці, має свого зуба-антагоніста та бере участь у процесі жування. Також слід брати до уваги той факт, що неякісне лікування може призвести до найсерйозніших ускладнень.

Тут, безумовно, залежить від смаку людини. Так, є абсолютно непомітні системи, що кріпляться до внутрішньої сторони зубів (відомі як лінгвальні), а існують і прозорі. Але найпопулярнішими є все ж таки металеві брекет-системи, що мають кольорові металеві/еластичні лігатури. Це справді модно!

Почати слід з того, що це просто непривабливо. Якщо вам цього недостатньо, наведемо наступний аргумент – камінь та наліт на зубах нерідко провокують неприємний запах із рота. І цього вам замало? У такому разі рухаємося далі: якщо зубний камінь «розростатиметься», це неминуче призведе до роздратування та запалення ясна, тобто створить сприятливі умови для пародонтиту (захворювання, при якому утворюються зубодесневые кишені, їх постійно витікає гній, а самі зуби стають рухливими ). А це вже прямий шлях до втрати здорових зубів. Більше того, кількість шкідливих бактерій при цьому збільшується, через що спостерігається підвищена каріозність зубів.

Термін служби імплантату, що прижився, становитиме десятки років. Відповідно до статистичних даних, мінімум 90 відсотків імплантатів відмінно функціонують через 10 років після установки, тоді як термін експлуатації становить середньому 40 років. Що характерно, цей термін залежатиме як від дизайну виробу, так і від того, наскільки ретельно пацієнт його доглядає. Саме тому під час чищення обов'язково необхідно використовувати іригатор. Крім того, необхідно мінімум щорічно відвідувати стоматолога. Всі ці заходи суттєво зменшать ризик втрати імплантату.

Видалення кісти зуба може здійснюватися терапевтичним чи хірургічним способом. У другому випадку йдеться про видалення зуба з подальшим очищенням ясна. Крім того, є й ті сучасні методи, які дозволяють зберегти зуб. Це, перш за все, цистектомія – досить складна операція, яка полягає у видаленні кісти та ураженій верхівці кореня. Іншим методом є гемісекція, при якій видаляється корінь та фрагмент зуба над ним, після чого вона (частина) відновлюється коронкою.

Що ж до терапевтичного лікування, то воно полягає у очищенні кісти за допомогою кореневого каналу. Теж важкий варіант, тим більше який завжди ефективний. Який із методів вибрати? Це вирішуватиме лікар разом із пацієнтом.

У першому випадку зміни кольору зубів використовуються професійні системи, основу яких – пероксид карбаміду чи перекис водню. Очевидно, що краще віддавати саме професійному відбілюванню.