Допомога по Теле2, тарифи, питання

У засобах масової інформаціїзустрічаються різні помилки, розглянемо лише основні.

морфологічні. Помилки такого роду пояснюються порушеннями правил освіти різних формслова. Найбільша кількість мовних похибок зустрічається при вживанні очищувача. У наведених прикладах помилки пояснюються саме незнанням особливостей відмінювання слів цієї частини мови.

«Вчора ще тут було близько чотирьохсот камер» (правильно: «близько чотирьохсот»). «Операції проводитимуться п'ятдесятьма відсотками акцій холдингу» (правильно: «з п'ятдесятьма відсотками»). «Понад вісімсот тисяч пенсіонерів можуть жити тепер гідно» (правильно: «понад вісімсот тисяч пенсіонерів»).

Несклоненіе або неповне відмінювання складних і складових числівників є порушенням літературної норми. Рідко схиляють журналісти числове «півтора». Протягом півтори доби місто спустіло» (правильно: «півтора доби»).

Нерідкі помилки й у виборі відмінкової форми складового числівника, що закінчується на «два», «три», «чотири» у поєднанні з одухотвореним іменником. У таких конструкціях незалежно від категорії одухотвореності знахідний відмінок зберігає форму називного, наприклад: «Усього за цей місяць до шпиталю доставили тридцять два поранених» (а не «тридцять двох поранених»).

Не відповідає літературній нормі і така пропозиція: «Будівництво комплексу має бути завершено до двох тисяч чотирнадцятого року» (правильно: «... до дві тисячі чотирнадцятого року», оскільки у складовому порядковому числівнику схиляється лише останнє слово).

Зустрічаються помилки й так: «Уряд обіцяє виплатити пенсії до десятого вересня» (правильно: «...до десятого вересня»).

Не завжди вірно вживаються і числівники «обидва» (чоловік р.) і «обидві» (жен. р.), наприклад: «Введення іншої валюти (крім рубля) згубно для обох країн» (правильно: «... для обох країн»).

Лексичні помилки. Пов'язані з незнанням значень слів і стійких висловлювань і зумовленим цим незнанням їх неправильним вживанням у мові.

Дуже живучою помилкою виявилося вживання слова «назад» замість «знову», «знову»: «Габардін прийшов до нас назад», «Ризький вокзал треба перейменувати назад...», «Згодом Баланчин дав їй (балерині) цю партію назад».

Нерідко журналісти починають пропозицію зі слів «у зв'язку» («У цьому зв'язку хочеться згадати і про нещодавні події»). Найчастіше це словосполучення використовується, як у тексті не зазначено ні який зв'язок попереднього з наступним. Правильно: "У зв'язку з цим...". Завдяки такому поєднанню слів і встановлюється зв'язок між вже сказаним і тим, про що йтиметься надалі.

Типовими для телерадіоефіру є похибки наступного роду: «Пожежа виникла на дуже високій висоті», «Репортер проводив репортерське дослідження», «Нагороджені державними нагородами, що відзначилися в цій операції», «Говорячи про розмову зі Степашиним, депутат відзначив…» Цей ряд можна продовжувати довго . Явища такого порядку у лінгвістиці прийнято називати тавтологією.

Фонетичні. Фонетичні помилки становлять найчисленнішу групу похибок, пов'язану з порушеннями норм наголосу.

Синтаксичні помилки

Найпоширенішою синтаксичною помилкою є порушення норм управління.

зважив про те...

закон передбачає про те, що...

стверджує про те, що...

розуміє про те... і т.д.

ми вже обговорювали (що?) цю тему... і т.д.

Поширену помилку припускаються журналісти, вживаючи іменник у родовому відмінку з прийменниками "згідно" та "завдяки": згідно з наказом, згідно з договором, завдяки хорошій погоді. Правильно: згідно з наказом, згідно з договором, завдяки хорошій погоді. Іменник у поєднанні з прийменниками "завдяки" і "згідно" використовується в давальному відмінку.

Тепер я докладніше напишу про різні типи помилок і наведу приклади.

Лексичні помилки пов'язані з незнанням значень слів і стійких виразів та обумовленим цим незнанням їх неправильним вживанням у мові. Наведемо кілька прикладів.

Дуже живучою помилкою виявилося вживання слова «назад» замість «знову», «знову»: «Габардін прийшов до нас назад», «Ризький вокзал треба перейменувати назад...», «Згодом Баланчин дав їй (балерині) цю партію назад». Нерідко журналісти починають пропозицію зі слів «у зв'язку» («У цьому зв'язку хочеться згадати і про нещодавні події»). Найчастіше це словосполучення використовується, як у тексті не зазначено ні який зв'язок попереднього з наступним. Правильно: "У зв'язку з цим...". Завдяки такому поєднанню слів і встановлюється зв'язок між вже сказаним і тим, про що йтиметься надалі.

Поширеною помилкою є вживання слів «розпис» замість «підпис» та «число» замість «дата». (Кореспондент: «Ось такий лист ми отримали, а наприкінці його розпис і число».) Розпис - це живопис на стінах, стелі та на предметах побуту (хохломський, городський розпис). Не слід плутати зі словом «розписка», наприклад, розписка отримання грошей. Підпис - це власноруч написане прізвище під документом, що підтверджує авторство підписаного або його згоду з викладеним. Що ж до слів «дата» і «число», вони також є синонімами, отже, взаємозамінність у тексті не виправдана. У поняття «дата» (послід, що вказує час) входить і число, і місяць, і рік, а число – це лише день календарного місяця. (Наприклад: "Прем'єра фільму відбудеться шістнадцятого числа"). Складаючи документ, ми фіксуємо саме дату, тобто число, місяць та рік його оформлення.

До лексико-стилістичним похибкам належить і незнання особливостей лексичної сполучуваності слів у російській. Наприклад: "Погіршується рівень життя народу" (правильно: "Знижується рівень життя народу"). Неправильно складено і пропозицію: «Щоб покращити криміногенну обстановку у місті, правоохоронні органи працюють у посиленому режимі». «Криміногенний - сприяє злочину». Правильно: «Щоб змінити криміногенну ситуацію в місті...» або «Щоб покращити загальну ситуацію в місті...».

Непоодинокі випадки неправильного вживання слів «головний» і «заголовний». Так, у реченні «У фільмі «Летять журавлі» Тетяна Самойлова відіграла велику роль» слово «великий» було вжито у значенні «головний», що неправильно, оскільки «великий» означає «винесений в заголовок, чого в нашому прикладі не було (і не малося на увазі). А головну роль актриса зіграла у фільмі «Анна Кареніна», названому на ім'я героїні.

Типовими для теле-радіо-ефіру є похибки наступного роду: «Пожежа виникла на дуже високій висоті», «Репортер проводив репортерське дослідження», «Ті, хто відзначився в цій операції, нагороджені державними нагородами», «Говорячи про розмову зі Степашиним, депутат зазначив…». Цей ряд можна продовжувати довго. Явища такого порядку у лінгвістиці прийнято називати тавтологією. Безперечно, розмовні елементи, просторічні вкраплення (саме вкраплення) мають право життя у публіцистиці. Однак почуття міри у використанні засобів розмовного стилю у журналістів нерідко відсутнє, наприклад: «Відвідувачі музею суцільно емведешники, музейники постаралися для них на славу».

Слід зазначити, що розмовна тональність в інформаційно-аналітичних програмах нерідко тяжіє до грубувато-просторічної, а то й зовсім підмінюється нею. Свідчення тому – відверто груба лексика: хавати, халява, козли, облажатися, лізти у штани та ін.

Щодо іноземних слів, то необхідність деяких із них безсумнівна, але навіщо нам «конфронтація», «раунд», «саміт», «консенсус», «тинейджер», «шоу», «мімікрія», «брейн-ринг» та сотні. інших! Сучасні масштаби запозичення є згубними для російської літературної мови.

Б) МОРФОЛОГІЧНІ ПОМИЛКИ

Помилки такого роду пояснюються порушеннями правил освіти різних форм слова. Найбільша кількість мовних похибок зустрічається при вживанні очищувача. У наведених прикладах помилки пояснюються саме незнанням особливостей відмінювання слів цієї частини мови.

Розглянемо кілька прикладів. «Вчора ще тут (у Північноморську) було близько чотирьохсот камер» (правильно: «близько чотирьохсот»). «Операції проводитимуться п'ятдесятьма відсотками акцій холдингу» (правильно: «з п'ятдесятьма відсотками»). «Понад вісімсот тисяч пенсіонерів можуть жити тепер гідно» (правильно: «понад вісімсот тисяч пенсіонерів»).

Несклоненіе або неповне відмінювання складних і складових числівників є порушенням літературної норми. Рідко схиляють журналісти числове «півтора». Протягом півтори доби місто спустіло» (правильно: «півтора доби»).

Нерідкі помилки й у виборі відмінкової форми складового числівника, що закінчується на «два», «три», «чотири» у поєднанні з одухотвореним іменником. У таких конструкціях незалежно від категорії одухотвореності знахідний відмінок зберігає форму називного, наприклад: «Усього за цей місяць до шпиталю доставили тридцять два поранених» (а не «тридцять двох поранених»).

Не відповідає літературній нормі і така пропозиція: «Будівництво комплексу має бути завершено до двох тисяч третього року» (правильно: «... до двох тисяч третього року»), Так як у складовому порядковому числівнику схиляється тільки останнє слово).

Трапляються помилки і такого роду: «Уряд обіцяє виплатити пенсії до десятого вересня» (правильно: «...до десятого вересня»).

Як і раніше, нерідкі похибки і при вживанні збірних числівників. Їх використання у поєднанні з іменниками, що належать до офіційно-ділової лексики, у літературній мові не рекомендується (тим більше в інформаційних програмах). Наприклад: «Невипадково опинилися у цьому регіоні відразу двоє сенаторів» (правильно: «...два сенатора...»).

Не завжди вірно вживаються і числівники «обидва» (чоловік р.) і «обидві» (жен. р.), наприклад: "Введення іншої валюти (крім рубля) згубно для обох країн" (правильно: "... для обох країн").

Мовною помилкою вважається утворення іменників чоловічого роду в називному відмінку у множині: інспектори (замість інспектори); почерку (замість почерку); слюсаря (замість слюсарі); снайпера (замість снайпери); фельдшера (замість фельдшери)

Трапляються помилки в ефірі і при утворенні родового відмінка іменників множини. Нормативними вважаються такі освіти: баржі – барж (не «баржів»); будні - буднів (не «буден»); дині – динь (не «динею»); плечі – плечей (не «плечів»); рушники – рушників; простирадла - простирадло (не «простирадло»); сутінки - сутінки; ясла - ясел.

Помиляються журналісти при відмінюванні іменників, що позначають назви деяких національностей. Зокрема, нерідкі помилки при вживанні форм родового відмінка множини, наприклад: башкири – башкир (не «башкирів»); буряти – бурят (не «бурятів»); туркмени – туркмен (не «туркменів»); якути - якутів (не «якут»).

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Подібні документи

Активні мовні у засобах масової інформації. Стилістичні особливості використання простомов у засобах масової інформації. Механізм проникнення просторових і розмовних слів у літературну мову, публіцистичний стиль.

курсова робота , доданий 06.12.2010


Стилістика як наука, її місце у ряді лінгвістичних дисциплін. Загальна характеристикастилів текстів та класифікація стилістичних помилок у російській мові. Особливості публіцистичного іміджу. Дослідження молодіжних журналів та їх читацької аудиторії.

курсова робота , доданий 22.11.2010


Зміна мови у засобах масової інформації. Лексична картина сучасної мови. Стилістичні, граматичні, лексичні та акцентологічні помилки у журналістській мові. Зміни рівнів мовної практики у рекламі та політичних дискусіях.

реферат, доданий 29.11.2009


Лінгвістичні аспекти евфемії. Специфіка евфемізм як мовних одиниць. Маніпулятивні засоби евфемізації в англомовних та російськомовних засобах масової інформації. Рівні та мовні засоби евфемізації, її основні теми та сфери.

дипломна робота , доданий 15.02.2015


Науково-теоретичне визначення фразеологічного обігу. Особливості класифікації фразеологізмів. Теоретичні аспекти публіцистичної стилістики. Експресивно-стилістичні фразеологізми у сучасних друкованих засобах масової інформації.

курсова робота , доданий 27.05.2014


Семантична опозиція як лінгвістичне поняття. Опозиції у фонологічній, лексичній, морфологічній системах мови. Семантичні стосунки між членами опозиції. Семантичні опозиції в українських друкованих засобах масової інформації

курсова робота , доданий 07.08.2013


Запозичена лексика у японській мові. Використання "гайрайго" в текстах (усних та письмових), що стосуються галузі сучасного споживання та галузі високих технологій. Приклади використання лексики "Гайрайго" в друкованих засобах масової інформації.

курсова робота , доданий 04.01.2016


Риторичне питання та його місце у лінгвістиці. Принципи побудови, структура та функціонування риторичного питання у газетних текстах. Явища конвергенції та контамінації у риторичних питаннях, їх характеристика, види та приклади застосування.

курсова робота , доданий 24.12.2009

Лексичні помилки пов'язані з незнанням значень слів і стійких виразів та обумовленим цим незнанням їх неправильним вживанням у мові.

Наведемо кілька прикладів.

Дуже живучою помилкою виявилося вживання слова «назад» замість «знову», «знову»: «Габардін прийшов до нас назад», «Ризький вокзал треба перейменувати назад...», «Згодом Баланчин дав їй (балерині) цю партію назад».

Нерідко журналісти починають пропозицію зі слів «у зв'язку» («У цьому зв'язку хочеться згадати і про нещодавні події»).

Найчастіше це словосполучення використовується, як у тексті не зазначено ні який зв'язок попереднього з наступним. Правильно: «У зв'язку з цим...». Завдяки такому поєднанню слів і встановлюється зв'язок між вже сказаним і тим, про що йтиметься надалі.

Поширеною помилкою є вживання слів «розпис» замість «підпис» та «число» замість «дата». (Кореспондент: «От такий лист ми отримали, а наприкінці його розпис та число».) Розпис- це живопис на стінах, стелі та на предметах побуту (хохломський, городський розпис). Не слід плутати зі словом «розписка», наприклад, розписка отримання грошей. Підпис- це власноруч написане прізвище під документом, що підтверджує авторство того, хто підписався або його згоду з викладеним. Що ж до слів «дата» і «число», вони також є синонімами, отже, взаємозамінність у тексті не виправдана. У поняття «дата» (послід, що вказує час) входить і число, і місяць, і рік, а число – це лише день календарного місяця. (Наприклад: "Прем'єра фільму відбудеться шістнадцятого числа"). Складаючи документ, ми фіксуємо саме дату, тобто число, місяць та рік його оформлення.

До лексико-стилістичних похибок відноситься і незнання особливостей лексичної сполучуваності слів у російській мові. Наприклад: "Погіршується рівень життя народу" (правильно: "Знижується рівень життя народу"). Неправильно складено і пропозицію: «Щоб покращити криміногенну обстановку у місті, правоохоронні органи працюють у посиленому режимі». « Криміногенний- сприяє злочину». Правильно: «Щоб змінити криміногенну ситуацію в місті...» або «Щоб покращити загальну ситуацію в місті...» .

Непоодинокі випадки неправильного вживання слів «головний» і «заголовний». Так, у реченні «У фільмі «Летять журавлі» Тетяна Самойлова відіграла велику роль» слово «великий» було вжито у значенні «головний», що неправильно, оскільки «великий» означає «винесений в заголовок, чого в нашому прикладі не було (і не малося на увазі). А головну роль актриса зіграла у фільмі «Ганна Кареніна», названому на ім'я героїні.

Типовими для телерадіоефіру є похибки наступного роду: «Пожежа виникла на дуже високій висоті», «Репортер проводив репортерське дослідження», «Нагороджені державними нагородами, що відзначилися в цій операції», «Говорячи про розмову зі Степашиним, депутат відзначив…» Цей ряд можна продовжувати довго . Явища такого порядку у лінгвістиці прийнято називати тавтологією.

Безперечно, розмовні елементи, просторічні вкраплення (саме вкраплення) мають право життя у публіцистиці. Однак почуття міри у використанні засобів розмовного стилю у журналістів нерідко відсутнє, наприклад: «Відвідувачі музею суцільно емведешники, музейники постаралися для них на славу».

Слід зазначити, що розмовна тональність в інформаційно-аналітичних програмах нерідко тяжіє до грубувато-просторічної, а то й зовсім підмінюється нею. Свідчення тому – відверто груба лексика: ховати, халява, козли, облажатися, лізти у штани та ін.

Щодо іноземних слів, то необхідність деяких із них безсумнівна, але навіщо нам «конфронтація», «раунд», «саміт», «консенсус», «тинейджер», «шоу», «мімікрія», «брейн-ринг» та сотні. інших! Сучасні масштаби запозичення є згубними для російської літературної мови.