Допомога по Теле2, тарифи, питання

Мова. Аналіз засобів виразності.

Необхідно відрізняти стежки (образотворно-виразні засоби літератури), засновані на переносному значенні слів і постаті мови, засновані на синтаксичному будові речення.

Лексичні засоби.

Зазвичай у рецензії завдання В8 приклад лексичного засобу дається в дужках або одним словом, або словосполученням, в якому одне із слів виділено курсивом.

Стежки.

У рецензії приклади тропів зазначаються у дужках, як словосполучення.

Види тропів та приклади до них у таблиці:

Фігури мови, будова речень.

У завданні В8 на фігуру промови вказує номер пропозиції, наданий у дужках.

Пам'ятай!

При виконанні завдання В8 слід пам'ятати, що заповнюєте місця пропусків в рецензії, тобто. відновлює текст, а з ним і смисловий, і граматичний зв'язок. Тому часто додатковою підказкою може бути аналіз самої рецензії: різні прикметники у тому чи іншому роді, що узгоджуються з перепустками присудки тощо.

Полегшить виконання завдання та поділ списку термінів на дві групи: перша включає терміни на основі змін значення слова, друга – будова речення.

Розбір завдання.

(1) Земля – космічне тіло, а ми – космонавти, які здійснюють дуже тривалий політ навколо Сонця, разом із Сонцем по безкінечному Всесвіту. (2) Система життєзабезпечення на нашому прекрасному кораблі влаштована настільки дотепно, що вона постійно самооновлюється і таким чином забезпечує можливість мандрувати мільярдам пасажирів протягом мільйонів років.

(3) Важко уявити собі космонавтів, котрі летять кораблем через космічний простір, свідомо руйнують складну і тонку систему життєзабезпечення, розраховану на тривалий політ. (4) Але поступово, послідовно, з дивовижною безвідповідальність ми цю систему життєзабезпечення виводимо з ладу, отруюючи річки, зводячи ліси, псуючи Світовий океан. (5) Якщо на маленькому космічному кораблі космонавти почнуть метушливо перерізати проводочки, розгвинчувати гвинтики, просвердлювати дірочки в обшивці, це доведеться кваліфікувати як самогубство. (6)Але принципової різниці у маленького корабля з великим немає. (7) Питання лише розмірів та часу.

(8) Людство, на мою думку, – це своєрідна хвороба планети. (9) Завелися, розмножуються, кишать мікроскопічні, у планетарному, а тим більше у світовому, масштабі істоти. (10) Зберігаються вони в одному місці, і тут же з'являються на тілі землі глибокі виразки та різні нарости. (11) Варто лише привнести крапельку шкідливої ​​(з погляду землі та природи) культури в зелену шубу Лісу (бригада лісорубів, один барак, два трактори) – і ось уже поширюється від цього місця характерна, симптоматична хвороблива пляма. (12) Снують, розмножуються, роблять свою справу, виїдаючи надра, виснажуючи родючість ґрунту, отруюючи отруйними відправленнями своїми річки та океани, саму атмосферу Землі.

(13) На жаль, настільки вразливими, як і біосфера, настільки ж беззахисними перед натиском так званого технічного прогресу виявляються такі поняття, як тиша, можливість усамітнення та інтимного спілкування людини з природою, красою нашої землі. (14) З одного боку, людина, засмикана нелюдським ритмом сучасного життя, скупченістю, величезним потоком штучної інформації, відучується від духовного спілкування із зовнішнім світом, з іншого боку, сам цей зовнішній світ приведений у такий стан, що вже часом не запрошує людину до духовному з ним спілкуванню.

(15) Невідомо, чим скінчиться для планети ця оригінальна хвороба, яка називається людством. (16) Чи встигне Земля виробити якусь протиотруту?

(По В. Солоухіну)

«У перших двох реченнях використано такий стежок, як ________. Цей образ «космічного тіла» та «космонавтів» є ключовим для розуміння авторської позиції. Розмірковуючи про те, як поводиться людство по відношенню до свого будинку, В. Солоухін робить висновок, що «людство – це хвороба планети». ______ («снуть, розмножуються, роблять свою справу, виїдаючи надра, виснажуючи родючість грунту, отруюючи отруйними відправленнями своїми річки та океани, саму атмосферу Землі») передають негативні дії людини. Вживання в тексті _________ (пропозиції 8, 13, 14) наголошує, що все сказане автору далеко не байдуже. Вжитий у 15-му реченні ________ «оригінальна» надає міркуванню сумного фіналу, який закінчується питанням».

Список термінів:

1. епітет
2. літота
3. вступні слова та вставні конструкції
4. іронія
5. розгорнута метафора
6. парцеляція
7. питання-відповідь форма викладу
8. діалектизм
9. однорідні члени речення

Ділимо список термінів на дві групи: перша – епітет, літота, іронія, розгорнута метафора, діалектизм; друга - вступні слова і вставні конструкції, парцеляція, питання-відповіді форма викладу, однорідні члени речення.

Виконання завдання краще починати з перепусток, які не викликають труднощі. Наприклад, пропуск № 2. Оскільки як приклад представлено цілу пропозицію, швидше за все мається на увазі якесь синтаксичне засіб. В реченні «снують, розмножуються, роблять свою справу, виїдаючи надра, виснажуючи родючість ґрунту, отруюючи отруйними відправленнями своїми річки та океани, саму атмосферу Землі»використовуються ряди однорідних членів речення : дієслова снують, розмножуються, роблять справу,дієприслівники виїдаючи, виснажуючи, отруюючита іменники річки, океани,атмосферу. Водночас дієслово «передають» у рецензії вказує на те, що на місці пропуску має стояти слово у множині. У списку у множині стоять вступні слова та вставні конструкції та однорідні членні речення. Уважне прочитання речення показує, що вступні слова, тобто. ті конструкції, які тематично з текстом не пов'язані і може бути вилучено з тексту без втрати сенсу, відсутні. Отже, дома пропуску № 2 необхідно вставити варіант 9) однорідні члени пропозиції.

У пропуску № 3 вказані номери речень, отже термін знову належить до будови речень. Парцеляцію відразу можна «відкинути», тому що автори повинні вказати два або три поспіль пропозиції. Питання-відповідь форма теж є неправильним варіантом, так як пропозиції 8, 13, 14 не містять питання. Залишаються вступні слова та вставні конструкції. Знаходимо їх у пропозиціях: на мою думку, з одного боку, з іншого боку.

На місці останнього пропуску необхідно підставити термін чоловічого роду, так як з ним у рецензії має узгоджуватися прикметник «вжитий», і він повинен бути з першої групи, так як приклад дано тільки одне слово « оригінальна». Терміни чоловічого роду – епітет та діалектизм. Останній явно не підходить, тому що це слово цілком зрозуміле. Звертаючись до тексту, знаходимо, з чим поєднується слово: «оригінальна хвороба». Тут явно прикметник вжито у переносному значенні, тому маємо – епітет.

Залишається заповнити лише перший пропуск, який є найскладнішим. У рецензії сказано, що це – стежка, і він використовується у двох реченнях, де переосмислюється образ землі і нас, людей як образ космічного тіла та космонавтів. Це явно не іронія, тому що в тексті немає ні краплі глузування, і не літота, а скоріше навіть навпаки, автор навмисно перебільшує масштаби катастрофи. Таким чином, залишається єдиний можливий варіант – метафора, перенесення властивостей з одного предмета чи явища в інший на основі наших асоціацій. Розгорнута – тому, що з тексту не можна вичленувати окреме словосполучення.

Відповідь: 5, 9, 3, 1.

Потренуйся.

(1)У дитинстві я ненавиділа ранки, бо до нас у садок приходив батько. (2)Він сідав на стілець біля ялинки, довго гавкав на своєму баяні, намагаючись підібрати потрібну мелодію, а наша вихователька суворо говорила йому: «Валерій Петрович, вище!» (З) Всі хлопці дивилися на мого батька і давилися від сміху. (4) Він був маленький, товстенький, рано почав лисіти, і, хоч ніколи не пив, ніс у нього чомусь завжди був буряково-червоного кольору, як у клоуна. (5) Діти, коли хотіли сказати про когось, що він смішний і некрасивий, говорили так: "Він схожий на Ксюшкіного тата!"

(6) І я спочатку в садку, а потім у школі несла тяжкий хрест батьківської безглуздості. (7) Все б нічого (чи мало в кого якісь батьки!), але мені було незрозуміло, навіщо він, звичайний слюсар, ходив до нас на ранки зі своєю безглуздою гармошкою. (8) Грав би собі вдома і не ганьбив ні себе, ні свою дочку! (9) Часто збиваючись, він тоненько, по-жіночому, ойкал, і на нього круглому обличчіз'являлася винна усмішка. (10) Я готова була провалитися крізь землю від сорому і поводилася підкреслено холодно, показуючи своїм виглядом, що ця безглузда людина з червоним носом не має до мене жодного стосунку.

(11) Я навчалася у третьому класі, коли сильно застудилася. (12) У мене почався отит. (13) Від болю я кричала і стукала долонями по голові. (14) Мама викликала швидку допомогу, та вночі ми поїхали до районної лікарні. (15) Дорогою потрапили в страшну хуртовину, машина застрягла, і водій верескливо, як жінка, почав кричати, що тепер усі ми замерзнемо. (16) Він кричав пронизливо, мало не плакав, і я думала, що в нього теж болять вуха. (17) Батько запитав, скільки лишилося до райцентру. (18) Але водій, закривши обличчя руками, твердив: "Який я дурень!" (19) Батько подумав і тихо сказав мамі: «Нам буде потрібна вся мужність!» (20) Я на все життя запам'ятала ці слова, хоча дикий біль кружляв мене, як хуртовина сніжинку. (21)Він відкрив дверцята машини і вийшов у ревну ніч. (22)Дверцята зачинилися за ним, і мені здалося, ніби величезне чудовисько, брязнувши щелепою, проковтнуло мого батька. (23) Машину гойдало поривами вітру, по заіндевілих скель з шарудінням обсипався сніг. (24) Я плакала, мама цілувала мене холодними губами, молоденька медсестра приречено дивилася в непроглядну темряву, а водій у знеможенні хитав головою.

(25) Не знаю, скільки минуло часу, але раптом ніч осяяла яскравим світлом фар, і довга тінь якогось велетня лягла на моє обличчя. (26) Я заплющила очі і крізь вії побачила свого батька. (27)Він узяв мене на руки і притис до себе. (28)Пошепки він розповів мамі, що дійшов до райцентру, підняв усіх на ноги і повернувся зі всюдиходом.

(29) Я спала на його руках і крізь сон чула, як він кашляє. (30) Тоді ніхто не надав цьому значення. (31) А він довго потім хворів на двостороннє запалення легенів.

(32) ... Мої діти дивуються, чому, вбираючи ялинку, я завжди плачу. ЗЗ темряви минулого до мене приходить батько, він сідає під ялинку і кладе голову на баян, ніби крадькома хоче побачити серед нарядного натовпу дітей свою доньку і весело посміхнутися їй. (34) Я дивлюся на його сяюче щастям обличчя і теж хочу йому посміхнутися, але замість цього починаю плакати.

(По Н. Аксенової)

Прочитайте фрагмент рецензії, складеної на основі тексту, який ви аналізували, виконуючи завдання А29 – А31, В1 – В7.

У цьому вся фрагменті розглядаються мовні особливості тексту. Деякі терміни, використані рецензії, пропущені. Вставте на місця пропуску цифри, які відповідають номеру терміна зі списку. Якщо ви не знаєте, яка цифра зі списку повинна бути на місці пропуску, пишіть цифру 0.

Послідовність цифр у порядку, у якому вони записані вами у тексті рецензії дома пропусків, запишіть у бланк відповідей № 1 праворуч від номера завдання В8, починаючи з першої клітинки.

«Використання оповідачкою для опису завірюхи такого лексичного засобу виразності, як _____ («страшнухуртовина», «непрогляднутемряву»), надає зображеній картині виразну силу, а такі стежки, як _____ («біль кружляла мене» у реченні 20) і _____ («водій верескливо, як жінка, став кричати» у реченні 15), передають драматизм описаної в тексті ситуації . Такий прийом, як _____ (у реченні 34), посилює емоційний вплив на читача».

Лексичні засоби виразності.

(Пам'ятка на допомогу вчителю російської мови та літератури)

Слово в системі мовних одиниць є найважливішим засобом вираження думки, тому що в ньому укладені невичерпні можливості передачі найтонших відтінків думки, для розкриття найглибших почуттів. Значимість слова у тому, що сприяє осмисленню багатства і виразності російської, «випромінює поезію» (К.Г. Паустовський). Формування та вдосконалення умінь аналізувати засоби виразності починається зі слова. Знайомство з образотворче-виразними засобами мови починається у п'ятому класі, а до дев'ятого вивчення та аналіз засобів виразності ускладнюється. І вже в 11 класі на іспиті тим, хто навчається, пропонується виконати завдання № 25, присвячене вмінню аналізувати засоби виразності у уривках запропонованих рецензій. Чому це завдання викликає у школярів скруту? (Часто хлопці визначають засоби художньої виразності на дотик).

Для того, щоб учні могли безпомилково розумітися на цих завданнях, спробуємо представити яскраві приклади засобів.

Спочатку школярі повинні чітко розрізняти стежки, лексичні, синтаксичні засоби виразності.

Розглянемо лексичні засоби виразності та стежки та спробуємо дати визначення кожному поняттю.

Епітет - Художнє, образне визначення.

Постійний епітет – епітет, який постійно супроводжує певну іменник, характерний для народної творчості (добрий молодець, поле чисте, сонце червоне…)

Порівняння - Форма поетичної мови, заснована на зіставленні одного явища або предмета з іншим. Настало прохолодне літо,

Наче нове життяпочалася. (А. Ахматова)

Метафора – приховане порівняння, переносне значення слова, засноване на уподібненні одного предмета чи явища іншому за подібністю чи контрастністю.

У в'язниці світу я не самотній. (О. Мандельштам)

Мої слова – перловий водомет. (А. Білий)

Метонімія – стежка, заснована на загальній ситуації, яка може насправді бути дуже різною: загальне місце («весь автобус зареготав»), форма та зміст («я випив уже дві чашки»), ім'я і те, що їм називається («я виходжу» на Горького» (замість «я виходжу на вулиці імені Горького»), автор та його твір («Пушкін стоїть на верхній полиці») тощо.

Гіперболу - Засіб художнього зображення, заснований на перебільшенні. При використанні в розмовній мові гіперболи, хто говорить, намагається звернути увагу на будь-яку подію або предмет. Причому, перебільшуючи настільки, що в реалії це виявляється за межею можливого.

Очі величезні, як прожектори.

«В Івана Никифоровича, навпаки, шаровари в таких широких складках, що якби роздмухати їх, то в них можна б помістити весь двір з коморами та будовою» - Н.В. Гоголь.

«Чотири роки ми готували втечу, харчів три тонни ми заощадили…» - В. Висоцький.

Літота – засіб виразності, заснований на применшенні.

Ваш шпіц, чарівний шпіц, не більше наперстка. (А.С. Грибоєдов)

Саме літотою є такі всі відомі виразияк: кіт наплакав, рукою подати, небо з овчинки. Літота створюється за допомогою наступних прийомів: використання зменшувально-пестливих суфіксів: «колобочок», «листочок», подвійні заперечення: «не без наміру», перехід заперечення в модальність: «я не вважаю, що це вірний вибір», Зворотня гіперболізація: «у парі кроків звідси».

Алегорія – це алегорія, яка покликана пояснити абстрактне, нематеріальне поняття/явище («мудрість», «хитрість», «доброта», «дитинство») через об'єктивно існуючий, матеріальний образ – образно-предметну складову.

Багато почуттів та властивостей людської особистості сприймаються як алегорія, приклади якої зрозумілі всім: заєць – боягузтво, змія – мудрість, лев – сміливість, собака – відданість.

Термін « перифраз» або «перифраза " сходить до грецькому слову"periphrasis" (де peri - "навколо" і phradzo - "говорю") і позначає стежка, яка вживається замість іншого слова. Даний мовний зворот є описовим.
«Дивіться, перші свободи: Мороз на берегах Неви!» (З. Гіппіус) Йдеться про декабристів.

Оксюморон - Поєднання контрастних за значенням слів, що створюють нове поняття або уявлення. Але краси їх потворної

Я незабаром таїнство збагнув. (М. Лермонтов)

Для оксюморонів у російській мові характерно цілеспрямоване, усвідомлене, навмисне використання автором протиріччя у фразі з метою посилення стилістичного ефекту мови. Вони часто стають дуже яскравими та несподіваними виразами, тому привертають увагу, запам'ятовуються.

Іронія – це вживання слів чи висловів із протилежним змістом, метою цієї маніпуляції є глузування. Іронія є одним із видів тропів. Іронія - це художній прийом створення образної та виразної мови на основі ототожнення предметів за контрастом, а не за подібністю ознак, як у метафорі, або за суміжністю, як у метонімії. Відбувається навмисне «перейменування», яке виражає насмішкувате або зовсім негативне ставлення того, хто говорить до предмета, що обговорюється, наприклад: зайдіть в мої хороми (запрошення зайти в невелику квартиру); ось йде велика людина (про немовля, що тільки навчилося ходити); люблю як собака ціпок; все життя про це мріяв! тільки про це й думаю! кому потрібна така краса.

Уособлення є мовним прийомом, з допомогою якого річ, ідея чи тварина наділяється людськими рисами. Нелюдські об'єкти зображуються таким чином, що ми відчуваємо, що вони мають можливість діяти як люди. Наприклад, коли ми говоримо "небо плаче", ми наділяємо небо здатністю плакати, яка властива людині.

Перші промені ранкового сонця прокрадалися через луг.

Сніг укутав землю, як немовля.

Місяць підморгнув крізь височінь хмар.

Рівно о 6:30 ранку мій будильник ожив.

Океан танцював у місячному світлі.

Я чув, як острів кличе мене.

Грім бурчав, як старий.

Синекдоха - це стилістична фігура, що допускає використання одних слів замість інших у переносному значенні, базуючись на кількісному відношенні між ними.

Наприклад,

"Все спить - і людина, і звір, і птах" (Н. В. Гоголь). У разі множина позначається через єдине; мається на увазі, що спить багато птахів, звірів та людей.

«І чути було до світанку, як тріумфував француз» (М. Ю. Лермонтов). Тут, навпаки, однинапозначається через множину; мається на увазі безліч французів.

"Всі ми дивимося в Наполеони" (А. С. Пушкін). У цьому вся прикладі, зрозуміло, що мають на увазі одна людина, тобто. однина, також позначається через множину.

«Чи маєте ви чогось потребу? – У даху для мого сімейства» (А. І. Герцен). Даний приклад показує, як ціле позначається через свою частину; "в даху" - значить "в будинку".

Лексичні засоби художньої виразності досить повно вивчаються у школі протягом усього курсу російської та літератури. Звертаючись до підручників Гаврилиної М., Пієль Є. «Російська мова. Теорія». Експериментальний підручник для 5-9 класів. 1997 і Бистрова Є.А., Кібірової Л.В., Гостьовий Ю.М. "Російська мова: підручник для 5 класу загальноосвітніх установ". – М.: ТОВ «Російське слово – підручник», 2013, знаходимо:

« Омоніми - Слова різні за значенням, але однакові за звучанням та написанням. Слово омонім походить від грецьк. homos - однаковий + onyma - ім'я. Наприклад,

1. Відстояти - захистити (відстояти друга).

2. Відстояти - простояти (відстояти чергу).

3. ВІДСТОЯТИ - перебувати на деякій відстані від кого-, чого-л. (Аеропорт віддалений від міста на п'ять кілометрів).

1. ЛУК – запозичень. Огородна рослина із гострим смаком.

2. ЛУК - позов.-рус. Ручна зброя для метання стріл, виготовлена ​​з гнучкого пружного стрижня (звичайно дерев'яного), стягнутого в дугу тятивою.

Омоніми треба відрізняти від багатозначних слів. Значення омонімів зрозумілі лише у словосполученнях та реченнях. Окремо взяте слово РОД незрозуміле. Але якщо ввести його в словосполучення, то стане ясно, про що йдеться:

стародавній рід, чоловічий рід.

Види омонімів

Часто омоніми, омоформи, омофони та омографи використовуються в каламбурах - дотепних виразах, жартах.

Ти цей парасолька НЕ ​​МІЙ, тому що він НЕ МІЙ, втратив його НІМИЙ.

Використовувати омоніми, омоформи, омофони та омографи у своїй промові треба дуже обережно. Іноді вони призводять до небажаної двозначності.

Вчора я побував у ДНІ поезії. День поезії? Чи дно поезії?

Синоніми - це слова однієї й тієї ж частини промови, які звучать і пишуться по-різному, але однакові чи близькі за значенням.

Слово синонім походить від грецьк. syndnymos - однойменний.

Слова ВОЛОГИЙ, СИРИЙ і МОКРИЙ - синоніми, оскільки

1) називають той самий ознака предмета - «не сухий»;

2) відносяться до однієї і тієї ж частини мови – прикметники;

3) відрізняються відтінками значення – СИРИЙ – «сильніше, ніж вологий», МОКРИЙ – «наскрізь просочений вологою».

Синоніми можуть відрізнятися як відтінками значень, а й вживаністю у різних стилях промови.

Синоніми дивитися - дивитися - витріщатися мають однакове значення «дивитися на когось». Розрізняються вони так:

ПОДИРАТИ - слово має книжковий характер, урочистий: Мені любо і легко дивитись На дивні твори мистецтва! (І. Панаєв);

Дивитись - зустрічаємо й у книжковій, й у промови, тобто. воно нейтральне: Сумно я дивлюся на наше покоління ... (М. Лермонтов) і Високо сиджу, далеко дивлюся.

Витріщатися - відрізняється грубуватістю, вживається тільки в розмовній мові: Чого це ти на мене витріщаєшся?

Деякі синоніми дуже близькі за значенням, але відрізняються своєю сполучністю з іншими словами.

КОРИЧНЕВИЙ, КАРІЙ та КАШТАНОВИЙ – синоніми. Але коричневими можуть бути і куртка, і фломастер, але карімі – тільки очі, а каштановим – тільки волосся.

Синоніми збагачують нашу промову. Вони допомагають висловити нашу думку точніше, яскравіше передати найтонші відтінки сенсу, роблять нашу промову образною, виразною.

Антоніми - це слова однієї й тієї ж частини промови з протилежним лексичним значенням.

Слово антонім походить від грецьк. anty - проти + onyma - ім'я.

Антоніми дозволяють побачити предмети, явища, ознаки контрасту.

жар ↔ холод, гучний ↔ тихий, йти ↔ стояти, далеко ↔ близько

Не всі слова мають антоніми. Слова, які позначають конкретні предмети (стіл, парта, коза), зазвичай антонімів немає.

У різних значеньБагатозначного слова можуть бути різні антоніми.

м'який (свіжий) хліб; ↔ черствий хліб; м'які (плавні) рухи ↔ різкі рухи; м'який (теплий) клімат ↔ суворий клімат.

Більшість антонімів - це слова різних коренів. Але трапляються і однокореневі антоніми.

Протилежне значення у разі створюється з допомогою негативних приставок не-,без-,анти-,контр- та інших.

досвідчений - недосвідчений, знайомий - незнайомий, смачний - безсмачний, військовий - антивоєнний, революція - контрреволюція

Антоніми широко використовують письменники та поети для посилення виразності мови.

Ти багатий, я дуже бідний;
Ти прозаїк, я поет;
Ти рум'ян, як маковий колір,
Я, як смерть, і худий і блідий. (А. Пушкін)

Цей прийом (використання антонімів у художньому тексті) називається антитезою».

Діалектизми - слова, характерні для будь-яких територіальних діалектів, які не відповідають нормам літературної мови.

Наприклад: коваль (коваль), синявка (сировина), дуже (дуже), кочет (півень).

Деякі діалектизми за своїм звучанням збігаються зі словами літературної мови, але мають у діалекті інше значення.

Наприклад: орати (міст полів), пожежник (погорілець), баяти (говорити, розповідати).

Жаргонізми - слова, які вживаються людьми певних інтересів чи соціальних груп.

Наприклад: злити (скопіювати цифрову інформацію), намилити (написати та надіслати електронний лист), аффтар жжот! (Автору чудово вдався задум, текст справляє незабутнє враження) - з інтернет жаргону; викладач (викладач), шпора (шпаргалка) – із жаргону школярів та студентів; забити стрілку (домовитися про зустріч), ствол (одиниця вогнепальної зброї).

Просторова лексика - слова, що знаходяться за межами літературної норми та не закріплені за якоюсь територією чи соціальною групою.

Наприклад: всередину, задарма, головний, їхній, наті. Ці слова використовуються в усній повсякденно-побутовій мові.

Інший розряд просторічної лексики - слова, які сприймаються як грубуваті чи відверто грубі і навіть вульгарні.

Наприклад: телиця (у значенні жінка), рило (у значенні обличчя людини) тощо.

До просторіччя відносять і обсценную лексику, тобто мат.

Професіоналізм - слова та висловлювання, що становлять лексичний фонд професійного жаргону.

Наприклад: каструля (синхрофазотрон) – із жаргону фізиків; скомпілювати (перевірка програми та запис інформації про цю програму), прога (програма), екзешник (готова до вживання програма) – із жаргону програмістів.

Для відпрацювання навички вміння правильно розпізнавати лексичні засоби виразності учням можна запропонувати такі вправи:

Вправа 1. Прочитайте уривок. Знайдіть слова з переносним значенням, визначте їхню роль у тексті. Завдяки чому створюється уособлення у тексті.

У чистому полі тінь крокує,
Пісня з лісу мчить,
Лист зелений зачіпає,
Жовтий колос гукає,
За курганом віддається.

За курганом, за пагорбами,
Дим-туман стоїть над нивою,
Світло блимає смугами,
Зірка хмаринок рукавами
Закривається сором'язливо.

Жито та ліс, зорі сяйво, -
Дума, Бог знає, де літає...
Смутно листя обрис,
Вітерець стримав подих,
Тільки блискавка виблискує.

Вправа 2. Прочитайте вірш Сергія Єсеніна «Лебідко». Назвіть його тему та основну думку. Чи вам сподобався текст? Що в ньому вас привабило? Знайдіть слова з переносним значенням, визначте їхню роль у тексті.

З-за лісу, лісу темного,
Піднімалася червона зорюшка,
Розсипала ясною веселкою
Вогники-промені багряні.

Зайнялися яскравим полум'ям
Сосни старі, могутні,
Вбирали сітки хвойні
У покривала златоткані.

А навколо роса перлова
Відливала блискітки червоні,
І над срібним озером
Комиші, схиляючись, шепотілися.

Цього ранку разом із сонечком
Чи з тих темних чагарників
Випливала, мов зоренька,
Біла лебідка.

Позаду ватагою стрункою
Посувалися лебежатушки.
І дробилася дзеркальна гладь
На кільця смарагдові.

І від тієї тихої заплави,
Серед того озера,
Пролягла струмінь далека
Стрічкою темною та широкою.

Пливала лебідь біла
По той бік роздольний,
Де до затону мовчазного
Прилягла трава шовкова.

Біля узбережжя зеленого,
Нахиливши голівки ніжні,
Перешіптувалися лілії
З струмками тиходзвінними.

Як і стала звати лебідка
Своїх малих леботушок
Погуляти на луг рясніючий,
Пощипати траву запашну.

Виходили леботушки
смикати траву-мурашку,
І росинки сріблясті,
Немов перли, осипалися.

А навколо квіти блакитні
Розпускали хвилі пряні
І, як гості чужі,
Усміхалися веселому дню.

І гуляли дітки малі
По роздоллі по широкому,
А лебідка біла,
Не зводячи очей, дозорила.

Чи пролітав шуліка гаєм,
Чи змія повзла рівниною,
Гоготала лебідь біла,
Скликаючи малих діточок.

Ховалися лебежатки
Чи під крило материнське,
І коли гроза ховалась,
Знову бігали-резвилися.

Але не чула лебідка,
Не бачила оком доблесним,
Що від золотистого сонця
Насувалась хмара чорна -

Молодий орел під хмарою
Розправляв могутнє крило
І кидав очима блискавки
На рівнину нескінченну.

Бачив він біля темного лісу,
На пагорбі біля ущелини,
Як змія на сонці виповзла
І звилася в колечко, грілася.

І хотів орел зі злобою
Як стріла на землю кинутися,
Але змія його помітила
І під купину причаїлася.

Змахом крил своїх під хмарою
Він розправив гострі пазурі
І, здобич поджидаючи,
Завмер у повітрі розпластаний.

Але очі його орлині
Розглянули степ далекий,
І біля озера широкого
Він побачив лебідь білу.

Грізний помах крила могутнього
Відігнав сиву хмару,
І орел, як точка чорна,
Став до землі спускатись кільцями.

В цей час лебідь білий
Оглянула дзеркальну гладь.
І на небі відбивається
Побачила крила довгі.

Стрепенулася лебідка,
Закричала лебежатушкам,
Зібралися дітки малі
І під крила сховалися.

А орел, змахнувши крилами,
Як стріла на землю кинувся,
І впилися кігті гострі
Прямо в шию лебедину.

Розпустила крила білі
Біла лебідка
І ногами помертвілими
Відштовхнула малих діточок.

Побігли дітки до озера,
Помчали в густі чагарники,
А з очей рідної матері
Покотилися сльози гіркі.

А орел кігтями гострими
Роздирав їй тіло ніжне,
І летіло пір'я біле,
Немов бризки, на всі боки.

Коливалося тихо озеро,
Камиші, схиляючись, шепталися,
А під купами зеленими
Ховалися лебежатушки.

Вправа 3. Прочитайте вірш Євгена Євтушенка "Волга". За допомогою яких образотворчо-виразних засобів автор представляє нам внутрішній світ ліричного героя? Визначте, як за допомогою засобів виразності розкривається тема та основна думка твору?

Ми росіяни. Ми – діти Волги.
Для нас значення повні
її повільні хвилі,
важкі, як валун.

Любов Росії до неї нетлінна.
До неї тягнуться душею всією
Кубань та Дніпро, Нева та Олена,
і Ангара, і Єнісей.

Люблю її всю в плямах світла,
всю в оздоблення верболозу.
Але Волга Для Росії – це
набагато більше, ніж річка.

А що вона - розповідь не коротка.
Як би пов'язуючи часи,
вона - і Разін, і Некрасов,
і Ленін – це все вона.

Я вірний Волзі та Росії -
надії страждаючої землі.
Мене у великій родині вирощували,
мене годували як могли.

У годину невесела і весела
нехай так живу я і співаю,
ніби на горі високій
я стою перед Волгою.

Я битися, помилятися,
не знаючи жалюгідного сорому.
Я боляче забитися,
але не розплачуся ніколи.

І жити мені молодо та дзвінко,
і вічно мені шуміти і цвісти,
поки є на світі Волга,
поки ти, Росія, є.

Вправа 4. Прочитайте вірш Бориса Пастернака "Золота осінь". За допомогою яких образотворчо-виразних засобів автор представляє нам головну героїню твору?

Осінь. Казковий чертог,
Всім відкритим для огляду.
Просіки лісових доріг,
Тих, що задивилися в озера.

Як на виставці картин:
Зали, зали, зали, зали
В'язів, ясенів, осик
У позолоті небувалий.

Липи обруч золотий
Як вінець на нареченій.
Лик берези – під фатою
Вінчальною та прозорою.

Похована земля
Під листям у канавах, ямах.
У жовтих кленах флігеля,
Немов у золочених рамах.

Де дерева у вересні
На зорі стоять попарно,
І захід сонця на їх корі
Залишає слід янтарний.

Де не можна ступити в яр,
Щоб не стало всім відомо:
Так вирує, що ні крок,
Під ногами листок деревний.

Де звучить наприкінці алей
Відлуння біля крутого спуску
І зорі вишневий клей
Застигає у вигляді згустку.

Осінь. Стародавній куточок
Старі книги, одяг, зброя,
Де скарбів каталог
Перегортає холоднеча.

Вправа 5. Прочитайте уривок їхнього вірша А.С. Пушкіна «Зимовий ранок». Які художньо-виразні засоби використовує автор для створення атмосфери морозного ранку? Яка роль епітетів у тексті? Чи використовує автор прийом контрасту, відповідь аргументуйте.

Мороз та сонце; день чудовий!
Ще ти дрімаєш, друг чарівний -
Пора, красуне, прокинься:
Відкрий зімкнуті нею погляди
Назустріч північній Аврори,
Зіркою півночі прийди!

Вечір, ти пам'ятаєш, завірюха злилася,
На каламутному небі імла носилася;
Місяць, як бліда пляма,
Крізь хмари похмурі жовтіли,
І ти сумна сиділа
А нині… подивися у вікно:

Під блакитними небесами
Чудовими килимами,
Блискаючи на сонці, сніг лежить;
Прозорий ліс один чорніє,
І ялина крізь іній зеленіє,
І річка під льодом блищить.

Закріплення матеріалу.

Розставте розділові знаки в реченнях. Визначте художньо – виразні засоби, подані у даних реченнях.

Падаю в ковили поблизу двох дерев химерно сплетених немов у танці стволами під голову кладу рюкзачок.

Кожна хвилина тоді сповнюється як тісто, що підступає, в діжці набухаючи смислами і символами.

І все для того, щоб опинитися в цьому місці в цей пам'ятний день і годину, щоб упасти під вантажем своєї втоми в цю траву під білими стінами старого монастиря.

Саме тут на острові я зрозумів що якщо до свого оточення і свого часу ставитися уважно, дбайливо тобто не поспішаючи вдумливо і серйозно, то речі починають грати своїми гранями відкриваючи господареві нові сутності.

Пригрівшись на сонечку, навіть подрімав.

Кожна хвилина тоді сповнюється як тісто, що підступає, в діжці набухаючи смислами і символами. Відкриваючи нам глибину повсякденного.

«Дороге дитя моє Ніколенька!

Чи бачиш синок людина самотня тоді, коли вона нікого не любить.

Чи чекає на мене взаємність? Або може бути я люблю більше, а мене люблять менше?

І ти незабаром відчуєш що до тебе звідусіль течуть струмені любви у відповідь.

Хто любить у того серце цвіте і пахне і він дарує своє кохання, оскільки квітка свій запах.

Здається, вони чогось шукають. Здається в їхніх душах живе невиразне уявлення про якийсь невідомий край, де життя праведніше і краще.

Ходили просторою російською землі з місця на місце з краю в край.

Цієї точки Землі не раз досягали на собачих упряжках на мотосанях дирижаблі, на літаках на ній спливали підводні човни сюди дійшов вітчизняний криголам «Арктика», а після нього ще понад шістдесят криголамів з різних країн.

На Південному полюсідослідники одного разу обчисливши точку, відзначили її прапором і колом з бочок. На Півночі з-за льоду полюс, що постійно переміщується течією, щоразу треба обчислювати заново.

Молодим скрізь у нас дорога, старим скрізь у нас шана !

Мрії мрії де ваша насолода?

Весь світ театру.

У ньому жінки чоловіки – усі актори. У Івана Никифоровича навпроти того шаровари в таких широких складках що якби роздмухати їх то в них можна помістити весь двір з коморами і будовою.

Список термінів:

1) анафора

2) метафора

3) гіпербола

4) професійна лексика

5) парцеляція

6) лексичний повтор

7) протиставлення

8) епітети

9) контекстні синоніми

10) звернення

11) запитальні пропозиції

12)порівняння

13) розмовна лексика

14) однорідні члени речення

15) антитеза

Падаю в ковили поблизу двох дерев, химерно сплетених, немов у танці, стовбурами, під голову кладу рюкзачок.

Кожна хвилина тоді сповнюється, як тісто, що підступає в діжці, набухаючи смислами і символами.

І все для того, щоб опинитися в цьому місці в цей пам'ятний день і годину, щоб упасти під тягарем своєї втоми в цю траву під білими стінами старого монастиря.

Саме тут, на острові, я зрозумів, що якщо до свого оточення і свого часу ставитися уважно, дбайливо, тобто не поспішаючи, вдумливо і серйозно, то речі починають грати своїми гранями, відкриваючи господареві нові сутності.

Я зачаровано тиняюся сонними, трав'яними, зануреними в глибоку патріархальність вуличками граду-острова Свіяжська.

Пригрівшись на сонечку, навіть подрімав.

Кожна хвилина тоді сповнюється, як тісто, що підступає в діжці, набухаючи смислами і символами. Відкриваючи нам глибину повсякденного.

«Дороге дитя моє, Ніколенько!

Чи бачиш, синку, людина самотня тоді, коли вона нікого не любить.

Чи чекає на мене взаємність? Чи, може, я люблю більше, а мене люблять менше?

Всюди були розвішані гірлянди та великі кольорові кулі.

І ти незабаром відчуєш, що до тебе звідусіль течуть струмені у відповідь любові.

Хто любить, у того серце цвіте і пахне, і він дарує своє кохання так, як квітка свій запах.

Здається, вони чогось шукають. Здається, в їхніх душах живе невиразне уявлення про якийсь невідомий край, де життя праведніше і краще.

Ходили просторою російською землі з місця на місце, з краю в край.

Цієї точки Землі не раз досягали на собачих упряжках, на мотосанях, дирижаблі, на літаках, на ній спливали підводні човни, сюди дійшов вітчизняний криголам «Арктика», а після нього ще понад шістдесят криголамів з різних країн.

На Південному полюсі дослідники, одного разу вирахувавши точку, відзначили її прапором та колом з бочок. На Півночі через льод, що постійно переміщується течією, полюс щоразу треба обчислювати заново.

Молодим скрізь у нас дорога, старим скрізь у нас шана !

Мрії, мрії, де ваша насолода?

Весь світ – театр.

У ньому жінки, чоловіки – усі актори.

В Івана Никифоровича, навпаки, шаровари в таких широких складках, що якби роздмухати їх, то в них можна помістити весь двір з коморами та будовою.

Література:

http://infoogle.ru/chto_takoe_litota_v_russkom_yazyke_i_literature.html

Гавриліна М., Пієль Є. «Російська мова. Теорія». Експериментальний підручник для 5-9 класів. 1997. - 393 с.
Бистрова Є.А., Кібірєва Л.В., Гостєва Ю.М. "Російська мова: підручник для 5 класу загальноосвітніх установ". - М.: ТОВ «Російське слово - підручник», 2013. - 280 с.
Львова С.І. "Російська мова. 5 клас: посібник для учнів. М.: Дрофа, 2007. - 222 с.

I. Фонетичні (звукопис)

ІІ. Лексичні (стежки)

ІІІ. Стилістичні фігури

У цій таблиці представлені в повному обсязі засоби виразності. У більш зручній та повній формі ( формат pdf) Ви можете завантажити цю тему за посиланнями нижче.

Виразні засоби мови

– поняття, що по-різному визначається у спеціальній літературі у зв'язку з неоднозначним трактуванням категорії виразності (див.: ). У роботах деяких дослідників Ст с. ототожнюються зі стилістичними фігурами (див., напр.: Арнольд І.В., 1981, с. 53; Словник літературознавчих термінів, 1974, с. 57) і - ширше - зі стилістичними прийомами (див., Напр.: Культура російської мови, 1998, с. 264-280). М.Р. Савова пише, що "засобами виразності можуть бути всі засоби мови та мови (якщо вони відповідають комунікативним цілям автора мови)" ( Савова М.Р., 1998, с. 30). Подібної точки зору дотримується А.В. Федоров: "У системі стилю будь-який засіб вираження, кожен елемент мови, що набуває стилістичну функцію, є виразним засобом, незалежно від того, створює він у поєднанні з іншими елементами враження звичності даного відрізка мови, або, навпаки, змушує його виділятися в цілому по контрасту з нейтральними формами мови, або ж, нарешті, створює контраст усередині нього, вступаючи в зіткнення з оточуючими словами або граматичними конструкціями" ( Федоров А.В., 1971, с. 73).

З погляду системного підходу до стилістичних термінів, Ст с. є такими мовними засобами, які сприяють точності, логічності, ясності, експресивності (емоційності, оцінності, інтенсивності та образності) та забезпечують повноцінне (максимально наближене до розуміння закладеної в тексті інформації) сприйняття мови адресатом.

Вибір та використання Ст с. залежать від ситуації спілкування, обраного жанру та стилю мовлення, а також від авторської індивідуальності. Так, в оф.-справ. мови точність, що не допускає інотлумачення, досягається завдяки використанню спеціальної термінології, однозначної та безобразної нетермінологічної лексики, повторів слів (переважно термінів), уточнюючих оборотів та інших засобів мови. У газетно-публіц. ж промови точність має підкреслено документально-фактологічний характер і, отже, створюється за рахунок широкого вживання професіоналізмів, оцінних метафор та інших Ст с. мови. Вживання Ст с. залежить також від авторської індивідуальності.

Традиційно виділяються:

- фонетичні Ст с.: звукові повтори, наголос, інтонація, звукопис, звуконаслідування, звуковий символізм;

- лексичні Ст с.: полісеманти, омоніми(див.), (див.), (див.), пароніми(див.), (див.), фразеологізми, лексика обмеженого вживання (діалектизми(див.), просторічні слова(див.), жаргонізми(див.), професіоналізми, (див.), (див.), неологізми, іншомовні словата ін.);

– словотвірні В. с.: експресивні афікси, оказіональне словотвори, словотвірні архаїзми;

- Граматичні Ст с.: синонімія частин мови(див.) та синонімія синтаксичних конструкцій(див.), що розуміються досить широко: "синоніми визначаються за ознакою взаємозамінності (можливості заміни у певному контексті)", що створює можливість вибору найбільш відповідного мовного засобу ( Кожин М.М., 1993, с. 106, 111).

До Ст с. відносяться також стежки(див.) та стилістичні фігури(Див.). Крім того, в мовному спілкуванні використовуються невербальні Ст с.: в мовленні - пози, жести, міміка; у письмовій – графічні засоби.

Як приклад використання Ст с. мови наведемо початок "Балади про синій пакет" Миколи Тихонова:

Лікті різали вітер, за полем – лог,

Чоловік добіг, почорнів, ліг.

Ліг біля вогню, прохрипів: "Коня!"

І стало холодно біля вогню.

А кінь вдарив, закусив мундштук,

Чотири копита та пара рук.

Озеро – в озеро, у кар'єр луки,

Небо зігнулося, мов дуга.

Як телеграма летить земля,

Рівним дзвінком брязкають поля.

У цьому тексті використані фонетичні Ст с.: звуконаслідування ( прохрипів); звукова анафора ( дзвоном дзвеніть); алітерація на 'к', 'т', 'р' ( Чотири копита та пара рук); асонанс на 'у' ( Небо зігнулося, як дуга); лексичні Ст с.: конкретно-предметна лексика, метафори ( лікті різали, людина почорніла, кінь вдарив, небо зігнулося, летить земля); граматичні (синтаксичні) Ст с.: експресивна безспілка ( Людина добігла, почорніла, лягла); еліпсис ( Озеро – у озеро, у кар'єр луки). Крім того, використані лексико-синтаксичні прийоми: анадиплозис ( …почорнів, ліг. / Ліг біля вогню…); порівняння ( …Небо зігнулося, як дуга. / Як телеграма, летить земля...).

Літ.: Бахмутова О.О. Виразні засоби мови. - Казань, 1967; Федоров А.В. Нариси загальної та зіставної стилістики. - М., 1971; Словник літературознавчих термінів / Ред.-упоряд. Л.І. Тимофєєв та С.В. Тураїв. - М., 1974; Арнольд І.В. Стилістика сучасного англійської мови(). - Л., 1981; Ковальов В.П. Мовні виразні засоби російської художньої прози. - Київ, 1981; Вінарська О.М. Виразні засоби тексту (на матеріалі російської поезії). - М., 1989; Стилістика англійської: Підручник. - Київ, 1991; Кожин М.М. Стилістика російської. - М., 1993; Голуб І.Б. Стилістика російської. - М., 1997; Культура російської мови / За редакцією Л.К. Граудіної та О.М. Ширяєва. - М., 1998; Савова М.Р. Виразність// Педагогічне мовлення: Словник-довідник. - М., 1998; Москвин В.П. Стилістика російської мови: Прийоми та засоби виразної та образної мови (загальна класифікація). - Волгоград, 2000.

Г.А. Копніна, А.П. Сковородників

Стилістичний енциклопедичний словник російської. - М:. "Флінта", "Наука". За редакцією М.М. Шкірою. 2003 .

Дивитися що таке "Виразні засоби мови" в інших словниках:

виразні засоби мови- система знаків, що використовується для вираження думок якоюсь мовою … Тлумачний перекладознавчий словник

засоби мови- У мовознавстві виділяються виразні засоби мови (фразеологізми, метафори тощо). Крім того, найчастіше вживаються терміни граматичні засоби, словотвірні засоби тощо. Розгляд граматичних засобів показує, що… Словник лінгвістичних термінів Т.В. Жеребило

Кінотехніка та виразні засоби кіномистецтва- КИНОТЕ ХНІКА І ВИРАЗИ ТЕЛЬНІ ЗАСОБИ КИНОШУКУ ССТВА КИНОТЕХНІКА ТА ВИРАЗІВНІ ЗАСОБИ КІНОМИСТЕЦТВА, комплекс проблем, що склався в результаті розвитку та взаємовпливу технічних. коштів та худож. методів кінематографу Кіно зобов'язане своїм ... Кіно: Енциклопедичний словник

засоби лексичної виразності- лексичні одиниці мови, образотворчі можливості яких застосовуються до створення літературних образів. Рубрика: мова. Виразно-виразні засоби Вид: антоніми, архаїзми, варваризми, вульгаризми… Термінологічний словник-тезаурус з літературознавства

виразні рухи- Зовнішній вираз психічних станів, особливо емоційних (див. емоції), що виявляються в міміці (В. д. м'язів особи), пантоміміці (В. д. всього тіла) та «вокальній міміці» динамічної сторони мови (інтонація, тембр … Велика психологічна енциклопедія

ВИРАЗУВАЛЬНІ РУХИ- Рухи тіла, що служать проявом психіч. станів людини (гл. обр. емоційних), його прагнень, оцінок, ставлення до інших людей, предметів та явищ дійсності. Включають міміку (В. буд. особи), пантоміміку (В. буд. всього тіла), жести (В … Російська педагогічна енциклопедія

Походження мови- походження мови. Питання про П. я. був поставлений в античному мовознавстві (див. Антична мовознавча традиція) у рамках загальніших філософських дискусій про сутність мови (питання «про правильність імен»). Один із напрямків грецької (і пізніше… … Лінгвістичний енциклопедичний словник

Невербальні засоби спілкування- різноманітні засоби спілкування, крім мови та мови. До невербальних засобів спілкування відносяться: жести, міміка, пантоміміка та інші виразні рухи. Енциклопедичний словник з психології та педагогіки

Рухи виразні- зовнішнє вираження психічних станів, особливо емоційних, що виявляється в міміці (Д. в. м'язів особи), пантоміміці (Д. в. всього тіла) та вокальній міміці динамічному боці мови (інтонація, тембр, ритм, вібрато голоси), в експресії, яка … Психологічний лексикон

Сковородніков, Олександр Петрович- Олександр Петрович Сковородніков Дата народження: 30 листопада 1929(1929 11 30) (83 роки) Місце народження: Харбін, Китай Країна … Вікіпедія

Книжки

• Словник язика поезії. Виразні засоби російської лірики кінця XVIII - першої третини XX століття, Н. Н. Іванова, О. Є. Іванова. У словнику представлені образні засоби мови російської поезії: слова та словосполучення, що мають у поетичному вживанні особливий естетичний зміст та експресивну навантаженість. Вперше…

Засоби мовної виразності- це один з найважливіших факторів, завдяки якому російська мова славиться своїм багатством і красою, яка неодноразово була оспівана у віршах і безсмертних творах російських класиків-літераторів. Досі російська мова є однією з найскладніших для вивчення. Цьому сприяє величезна кількість засобів виразності, які є у нашій мові, роблять його багатим і багатогранним. На сьогоднішній день немає точної класифікації засобів виразності, але все ж таки можна виділити два умовні види: стилістичні фігури та стежки.

Стилістичні фігури- це мовні звороти, які використовує автор для того, щоб досягти максимальної виразності, а отже, краще донести до читача чи слухача необхідну інформацію чи сенс, а також надати тексту емоційного та художнього забарвлення. До стилістичним фігур відносяться такі засоби виразності, як антитеза, паралелізм, анафора, градація, інверсія, епіфора та інші.

Стежки- це мовні звороти чи слова, які використовуються автором у непрямому, алегоричному значенні. Ці засоби художньої виразності- невід'ємна частина будь-якого художнього твору. До стежок відносяться метафори, гіперболи, літоти, синекдохи, метонімії та ін.

Найчастіше зустрічаються засоби виразності.

Як ми вже говорили, існує дуже велика кількість засобів лексичної виразності в російській мові, тому в цій статті розглянемо ті з них, які найчастіше можна зустріти не тільки в літературних творах, але і в повсякденному життікожного із нас.

1. Гіперболу(грец. hyperbole – перебільшення) – це вид стежка, основою якого є перебільшення. Завдяки використанню гіперболи посилюється значення і справляється потрібне враження на слухача, співрозмовника чи читача. Наприклад: море сліз; океан кохання.
2. Метафора(грец. metaphora - перенесення) - одне з найважливіших засобів мовної виразності. Цей стежок характеризується перенесенням характеристик одного предмета, істоти чи явища іншою. Цей стежок схожий на порівняння, але слова «ніби», «ніби», «як» опускаються, але кожен розуміє, що вони маються на увазі: підмочена репутація; очі, що світяться; вируючі емоції.
3. Епітет(грец. epitheton - додаток) - це визначення, що надає звичайнісіньким речам, предметам і явищам художнє забарвлення. Приклади епітетів: золоте літо; струменеве волосся; хвилястий туман.

   ВАЖЛИВО. Не кожен прикметник є епітетом. Якщо прикметник вказує на чіткі характеристики іменника і не несе жодного художнього навантаження, воно не є епітетом: Зелена трава; мокрий асфальт; яскраве сонце.

4. Антитеза(грецьк. antithesis - протиставлення, протиріччя) - ще один засіб виразності, що використовується посилення драматизму і характеризується різким протиставленням явищ чи понять. Дуже часто антитезу можна зустріти у віршах: «Ти багатий, я дуже бідний; ти прозаїк, я поет ... »(А.С. Пушкін).
5. Порівняння- стилістична фігура, назва якої каже сама за себе: при порівнянні один предмет зіставляється з іншим. Є кілька способів, якими може бути порівняння:

   - іменником («…буря імглоюнебо криє...»).

   Мовним оборотом, в якому присутні союзи «ніби», «ніби», «як», «подібно» (Шкіра її рук була грубою, як підошва чобота).

   - підрядною пропозицією (На місто опустилася ніч і за лічені секунди все стихло, ніби й не було тієї жвавості на площах і вулицях лише годину тому).

6. Фразеологізми- засіб лексичної виразності мови, яке, на відміну від інших, не може бути використане автором індивідуально, так як це, перш за все, стійке словосполучення або оборот, властивий лише російській мові ні риба ні м'ясо; дурня валяти; як кіт наплакав).
7. Уособлення- це стежка, якій властиве наділення людськими властивостями неживих предметів та явищ (І ліс ожив - заговорили дерева, заспівав вітеру верхівках ялин).

Крім перерахованих вище, існують такі засоби виразності, які ми розглянемо в наступній статті:

• Алегорія
• Анафора
• Градація
• Інверсія
• Алітерація
• Асонанс
• Лексичний повтор
• Іронія
• Метонімія
• Оксюморон
• Багатосоюзність
• Літота
• Сарказм
• Еліпсіс
• Епіфора та ін.