Допомога по Теле2, тарифи, питання

Лікарська форма

Пігулки покриті оболонкою

склад

Одна таблетка містить

активні речовини: етинілестрадіол 0,02 мг,

гестоден 0,075 мг,

допоміжні речовини: натрію кальцію едетат, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат,

склад оболонки: хіноліновий жовтий (Е 104), повідон, титану діоксид
(Е 171), макрогол 6000, тальк, карбонат кальцію, сахароза

Опис

Таблетки круглої форми, з двоопуклою поверхнею, покриті оболонкою світло-жовтого кольору (для Ліндинет 20).

Фармакотерапевтична група

Статеві гормони та модулятори статевої системи. Гормональні контрацептиви системного використання. Прогестагени та естрогени (фіксовані поєднання). Гестоден та естрогени

Код АТХ G03AA10

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Гестоден

Всмоктування

Після перорального прийому відбувається швидке та повне всмоктування гестодену. Пікова концентрація в плазмі після одноразового прийому досягається приблизно через 1 годину і становить приблизно 2-4 нг/мл. Біодоступність становить приблизно 99%.

Розподіл

Гестоден зв'язується із сироватковим альбуміном та глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Лише 1–2% загальної концентрації речовини у сироватці крові перебуває у вигляді вільного стероїду, а 50–75% специфічно пов'язані з ГСПГ. Індуковане етинілестрадіолом підвищення рівня ГСПГ впливає на кількість гестодену, пов'язаного із сироватковим білком, що викликає збільшення фракції гестодену, пов'язаної з ГСПГ, та зменшення фракції, пов'язаної з альбуміном. Здається обсяг розподілу гестодену становить 0,7-1,4 л/кг.

Метаболізм

Гестоден повністю метаболізується за допомогою відомих шляхів метаболізму стероїдних гормонів.

Середня швидкість метаболічного кліренсу із плазми крові становить 0,8-1,0 мл/хв/кг.

Виведення

Рівень гестодену у сироватці піддається двофазному зниженню. Період напіввиведення термінальну фазу становить 12-20 годин. Гестоден виводиться із сечею та жовчю лише у формі метаболітів у співвідношенні 6:4. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1 добу.

Рівноважна концентрація

На фармакокінетику гестодену впливає рівень ГСПГ, який підвищується приблизно втричі при одночасному прийомі етинілестрадіолу. Після щоденного прийому рівень гестодену у сироватці крові зростає приблизно у три-чотири рази, досягаючи рівноважної концентрації у другій половині курсу прийому препарату.

Етинілестрадіол

Всмоктування

Після перорального прийому відбувається швидке та повне всмоктування етинілестрадіолу. Пікова концентрація в плазмі досягається приблизно через 1-2 години і становить приблизно 30-80 пг/мл. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемної кон'югації та ефекту «першого проходження» через печінку становить приблизно 60%.

Розподіл

Етинілестрадіол сильно, але неспецифічно зв'язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98,5%), що призводить до підвищення концентрації ГСПГ у сироватці. Здається обсяг розподілу гестодену становить 5-18 л/кг.

Метаболізм

Етинілестрадіол метаболізується головним чином шляхом ароматичного гідроксилювання, проте, при цьому утворюється велика кількість гідроксильованих та метильованих метаболітів, серед яких як вільні метаболіти, так і кон'югати з глюкуронідами та сульфатами. Швидкість метаболічного кліренсу становить приблизно 5-13 мл/хв/кг.

Виведення

Рівень етинілестрадіолу в сироватці піддається двофазному зниженню, період напіввиведення в термінальну фазу становить приблизно 16-24 години. Виводиться лише у формі метаболітів, співвідношення між сечею та жовчю становить 2:3. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1 добу.

Рівноважна концентрація

Рівноважна концентрація досягається через 3-4 дні, протягом цього часу рівень етинілестрадіолу в сироватці підвищується на 20% порівняно з рівнем після прийому одноразової дози.

Фармакодинаміка

Дія комбінованих оральних контрацептивів (КЗК) обумовлена ​​придушенням вироблення гонадотропних гормонів. Хоча основним механізмом дії є придушення овуляції, інші механізми дії, включаючи зміни стану цервікального слизу (що ускладнює проникнення сперматозоїдів до матки) та ендометрію (що знижує ймовірність імплантації), також мають контрацептивну дію.

Крім протизаплідної дії, мають низку інших позитивних впливів.

Вплив на менструальний цикл:

Регулюють менструальний цикл, знижують втрати крові та заліза під час менструації, знижують частоту розвитку дисменореї.

Дії, пов'язані з гальмуванням овуляції:

Знижують кількість випадків розвитку функціональних оваріальних кіст та позаматкової вагітності.

Інші дії

Знижують частоту розвитку фіброаденом та фіброзних кіст молочних залоз, інфекцій органів малого тазу, раку ендометрію, покращують стан шкіри при вугровому висипі.

Показання до застосування

Пероральна контрацепція

Спосіб застосування та дози

Слід приймати по одній таблетці на день (переважно в той самий час доби) протягом 21 дня. Прийом таблеток з наступної упаковки слід розпочинати після 7-денної перерви, протягом якої має початися кровотеча відміни. Зазвичай кровотеча починається на 2 або 3-й день після прийому останньої таблетки і може не закінчитися до початку прийому таблеток з наступної упаковки.

Прийом Ліндинета 20 вперше

Першу таблетку Ліндинету 20 слід прийняти першого дня менструального циклу.

Прийом таблеток можна розпочати з 2 по 5 день менструації, проте в цьому випадку необхідно використовувати додаткові негормональні заходи контрацепції протягом перших семи днів прийому таблеток під час першого циклу.

Перехід із прийому іншого комбінованого орального контрацептиву

Першу таблетку Ліндинету 20 слід прийняти наступного дня після прийому останньої активної (гормоновмісної) таблетки з попередньої упаковки перорального контрацептиву, але не пізніше наступного дня після прийому звичайних таблеток (або прийому таблеток плацебо) з попередньої упаковки пероральних контрацептивів.

Перехід від прогестаген-вмісних препаратів («міні-пили», ін'єкції, імплантат, ВМС)

Перехід з прийому «міні-пили» до прийому Ліндинет 20 можна здійснити у будь-який день менструального циклу (від імплантату та внутрішньоматкової спіралі – у день їх видалення, від ін'єкцій – у день, коли необхідно зробити наступну ін'єкцію). У цих випадках протягом перших 7 днів прийому таблеток необхідно вживати додаткових заходів контрацепції.

Після аборту в 1-му триместрі

Прийом пероральних контрацептивів можна розпочати відразу після аборту у першому триместрі. Додаткові заходи контрацепції не потрібні.

Після пологів або аборту у 2-му триместрі

Жінки, які не годують груддю, можуть розпочати прийом пероральних контрацептивів на 21-28 день після природних пологів або після аборту у 2-му триместрі. При пізнішому початку прийому пероральних контрацептивів протягом перших 7 днів як додаткові заходи необхідно застосовувати бар'єрні методи контрацепції.

Якщо статевий контакт вже мав місце, до початку прийому таблеток слід виключити наявність вагітності або слід відкласти прийом препарату до початку першої менструальної кровотечі.

Пропущені пігулки

Якщо таблетка не була прийнята вчасно, її слід прийняти якнайшвидше. Якщо пропущену таблетку було вжито протягом 12 годин після звичайного часу її прийому, контрацептивний ефект препарату не знижується, і додаткових заходів контрацепції не потрібно. Наступні таблетки слід приймати у нормальний час.

Якщо затримка прийому таблетки перевищує 12 годин, контрацептивний ефект може знизитися. Жінка повинна прийняти пропущену таблетку, як тільки вона про неї згадає, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. З цього моменту жінка повинна приймати таблетки у звичайний час. Додаткові заходи контрацепції необхідні протягом наступних 7 днів прийому таблеток. Якщо в поточній упаковці залишилося менше 7 таблеток, жінка повинна почати прийом таблеток з наступної упаковки відразу після прийому останньої таблетки з поточної упаковки: це означає, що між прийомом двох упаковок не буде перерви. У цьому випадку не слід очікувати кровотечі відміни до того моменту, як закінчаться таблетки з другої упаковки, однак можуть розвинутися кровотечі, що мажуть або проривні.

Якщо після закінчення прийому таблеток із другої упаковки кровотеча відміни не розвивається, то до початку прийому таблеток із наступної упаковки необхідно виключити наявність вагітності.

Заходи, що вживаються у разі блювання

Якщо блювання виникає протягом 3-4 годин після прийому таблетки, всмоктування таблетки може бути неповним. У таких випадках необхідно вжити запобіжних заходів, описаних вище щодо пропущених таблеток. Якщо жінка не хоче міняти звичайний режим прийому таблеток, вона повинна прийняти додаткові таблетки з іншої упаковки.

Прискорення термінів настання менструації чи затримка менструації

Щоб менструальна кровотеча почалася раніше, ніж зазвичай, при прийомі таблеток, рекомендується вкоротити перерву між прийомом таблеток на бажану кількість днів. Чим коротша перерва, тим вищий ризик проривних кровотеч або мажучих виділень при прийомі таблеток з другої упаковки (як і у разі затримки менструальної кровотечі).

Щоб затримати настання менструальної кровотечі, слід розпочати прийом таблеток з нової упаковки відразу після закінчення таблеток з поточної упаковки, не залишаючи між ними перерви. Менструацію можна затримувати так довго, як потрібно, доки не закінчаться всі таблетки з другої упаковки. При прийомі таблеток з другої упаковки можуть виникнути проривні кровотечі або виділення, що мажуть. Регулярний прийом Ліндинету 20 можна відновити після звичайної 7-денної перерви.

Побічна дія

Дуже часто (≥/10)

Проривні кровотечі, що мажуть виділення між менструаціями

Часто (≥1/100 до<1/10)

Головний біль, запаморочення, мігрень

Зміна настрою, депресія, нервозність, дратівливість, зниження чи підвищення лібідо

Затримка рідини

Вульвагінальний кандидоз

Нудота, блювання, біль у животі

Болючість та нагрубання молочних залоз

Зниження/збільшення маси тіла

Нечасто (≥1/1000 до<1/100)

Зниження/підвищення апетиту

Рак молочної залози

Артеріальна гіпертензія

Хлоазми, мелазма

Рідко (≥1/10000 до<1/1000)

Анафілактичні реакції

Порушення толератності до глюкози, гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія

Непереносимість контактних лінз

Отосклероз

Тромбоз, емболія

Дуже рідко<1/10000)

Захворювання жовчного міхура, жовчнокам'яна хвороба, панкреатит, гепатоцелюлярна карцинома, аденома печінки

Загострення системного червоного вовчака

Загострення хореї, неврит зорового нерва

Інсульт, інфаркт міокарда

Тромбоз артерії сітківки ока

Гемолітико-уремічний синдром

Застосування пероральних контрацептивів пов'язане із підвищеним ризиком розвитку наступних станів:

Артеріальні та венозні тромботичні та тромбоемболічні ускладнення, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз вен та емболію легеневої артерії.

Інтраепітеліальна неоплазія шийки матки та рак шийки матки

Рак молочної залози

Неврит зорового нерва може призвести до часткової або повної втрати зору. Застосування КОК може посилити перебіг існуючого захворювання жовчного міхура і прискорити розвиток хвороби у жінок, які раніше не мали симптомів захворювання.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату

Вагітність чи підозра на неї

Вагінальна кровотеча невідомої етіології

Артеріальний чи венозний тромбоз нині чи анамнезі

Наявність серйозних факторів ризику розвитку тромбозу або емболії (порушення згортання крові, порок клапана серця та фібриляція передсердь)

Наявність продромальних симптомів тромбозу в анамнезі (наприклад, церебральна транзиторна ішемічна атака, стенокардія)

Серцево-судинні порушення (патологія клапана (клапанів) серця, аритмії)

Тяжка артеріальна гіпертензія

Пухлини печінки в анамнезі (доброякісні чи злоякісні)

Серйозні захворювання печінки до нормалізації параметрів функціональних проб печінки

Діагностовані або підозрювані злоякісні пухлини молочних залоз

Діагностовані або підозрювані злоякісні пухлини ендометрію або інші естрогензалежні новоутворення

Судинна офтальмопатія

Герпес вагітних в анамнезі

Серповидноклітинна анемія

Гіперліпідемія

Діабет, ускладнений ангіопатією

Мігрень із осередковою неврологічною симптоматикою

Дитячий та підлітковий вік до 18 років

Спадкова непереносимість фруктози, дефіцит ферменту Lapp-лактази, мальабсорбція глюкози – галактози

Лікарські взаємодії

Взаємодія між етинілестрадіолом та одночасно застосовуваними препаратами може призвести до підвищення або зниження рівня етинілестрадіолу в плазмі.

Зниження рівня етинілестрадіолу в плазмі може призвести до збільшення кількості проривних кровотеч і порушень менструального циклу, іноді також спостерігається зниження контрацептивного ефекту Ліндинету 20. Тому, у разі одночасного застосування етинілестрадіолу та препаратів, що знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі, на додаток до прийому негормональні методи контрацепції (наприклад презервативи, сперміциди). Якщо необхідно тривале застосування препаратів, що містять такі активні речовини, слід розглянути можливість відмови від використання гормональних контрацептивів як основного методу контрацепції.

Після припинення прийому лікарських засобів, що знижують концентрацію етинілестрадіолу в крові, рекомендується використовувати додаткові негормональні методи контрацепції як мінімум протягом 7 днів. Після припинення прийому лікарських препаратів, здатних викликати індукцію мікросомальних ферментів печінки та призвести до зниження концентрації етинілестрадіолу у сироватці крові, рекомендується використовувати додаткові негормональні методи контрацепції протягом більш тривалого періоду. Іноді, залежно від дози, тривалості лікування та швидкості виведення препарату, що викликає індукцію ферментів, можуть пройти тижні, перш ніж індукція ферментів печінки повністю припиниться.

Активні речовини, які можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові:

Будь-яка активна речовина, яка знижує час транзиту шлунково-кишковим трактом, і, отже, знижує всмоктування;

Речовини, що індукують мікросомальні ферменти печінки, наприклад, рифампіцин, рифабутин, барбітурати, примідон, фенілбутазон, фенітоїн, дексаметазон, гризеофульвін, топірамат, деякі інгібітори протеази та модафініл;

Нypericum perforatum (звіробій) та ритонавір (завдяки здатності індукувати мікросомальні ферменти печінки);

Деякі антибіотики (наприклад, ампіцилін та інші пеніциліни, тетрацикліни), оскільки вони знижують печінково-кишкову рециркуляцію естрогенів.

Активні речовини, які можуть підвищувати концентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові:

Аторвастатин;

Препарати, які також піддаються сульфатування у стінці шлунково-кишкового тракту, наприклад, аскорбінова кислота (вітамін С) та парацетамол;

Речовини, які пригнічують ізоферменти цитохрому P 450 3A4, наприклад, індинавір, флуконазол, тролеандоміцин.

Тролеандоміцин при сумісному застосуванні з пероральними контрацептивами може збільшувати ризик внутрішньопечінкового холестазу.

Етинілестрадіол може впливати на метаболізм інших препаратів, інгібуючи мікросомальні ферменти печінки або викликаючи кон'югацію препаратів у печінці, зокрема, глюкуронідацію. Таким чином, концентрації інших препаратів у плазмі та тканинах можуть підвищуватися (наприклад, концентрації циклоспорину, теофіліну, кортикостероїдів) або знижуватися. Прописуючи будь-які препарати, слід брати до уваги інформацію про їх спільне застосування з метою встановлення можливих реакцій взаємодії.

Зміни у результатах лабораторних досліджень

Застосування пероральних контрацептивів може вплинути на результати деяких лабораторних досліджень, серед яких тести функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз, нирок, рівнів ліпопротеїнів та білків-переносників, а також параметри вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу.

Зазвичай зміни не виходять за межі референсних значень і залишаються в межах норми.

особливі вказівки

Порушення кровообігу

Використання контрацептивів пов'язане з підвищеним ризиком інфаркту міокарда. Ризик вище у жінок, що палять, які мають додаткові фактори ризику розвитку захворювань коронарних судин, таких як артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину, патологічне ожиріння та цукровий діабет.

Куріння збільшує ризик серйозних серцево-судинних ускладнень, пов'язаних із прийомом пероральних контрацептивів. Ризик підвищується з віком, а також у разі викурювання великої кількості сигарет цей ризик є досить суттєвим у жінок старше 35 років. Жінкам, які приймають пероральні контрацептиви, слід рекомендувати відмовитись від куріння.

Жінкам з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань необхідно призначати пероральні контрацептиви з обережністю.

Було доведено, що пероральні контрацептиви підвищують ризик розвитку цереброваскулярних захворювань (ішемічного та геморагічного інсульту).

Також повідомлялося про підвищення артеріального тиску (АТ) у жінок, які приймають пероральні контрацептиви. Підвищення артеріального тиску зазвичай спостерігається у жінок старшого віку та у тих, хто приймає пероральні контрацептиви протягом тривалого часу.

Отримані дані показують, що частота розвитку гіпертензії зростає в залежності від кількості естрогенів.

Жінкам, які раніше страждали на артеріальну гіпертензію або захворювання, пов'язані з артеріальною гіпертензією або порушенням функції нирок, слід рекомендувати використовувати інший метод контрацепції. Слід ретельно стежити за станом цих жінок, якщо вони вирішили приймати пероральні контрацептиви. У разі значного підвищення артеріального тиску слід припинити пероральні контрацептиви.

У більшості жінок підвищений АТ нормалізується після відміни пероральних контрацептивів, відмінностей у частоті розвитку артеріальної гіпертензії між жінками, які раніше вживали та не вживали пероральні контрацептиви, немає.

Венозний та артеріальний тромбоз та тромбоемболія

Застосування комбінованих пероральних контрацептивів пов'язане з підвищеним ризиком венозних та артеріальних тромботичних та тромбоемболічних ускладнень. Для кожної конкретної комбінації естроген/прогестаген слід прописувати той режим дозування, який містить мінімальну кількість естрогену та прогестагену, і одночасно забезпечує низький відсоток невдач та відповідає потребам пацієнтки.

Венозний тромбоз та тромбоемболія

Застосування будь-яких комбінованих пероральних контрацептивів спричиняє підвищений ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ) порівняно з таким без застосування КОК. Додатковий ризик венозної тромбоемболії найбільш високий протягом першого року застосування комбінованих пероральних контрацептивів. Цей ризик менший за ризик ВТЕ, пов'язаного з вагітністю, який становить 60 випадків на 100 000 вагітностей; ВТЕ призводить до смерті в 1-2% випадків.

Частота розвитку ВТЕ для комбінованих пероральних контрацептивів, що містять левоноргестрел та менше 50 мкг етинілестрадіолу, становить приблизно 20 випадків на 100 000 жінок на рік застосування. Частота розвитку ВТЕ для комбінованих пероральних контрацептивів, що містять гестоден, приблизно 30-40 випадків на 100 000 жінок на рік застосування. Вплив відносного ризику на кількість додаткових випадків вищий у жінок протягом першого року застосування комбінованих пероральних контрацептивів.

Епідеміологічні дослідження не підтвердили, що жінки, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, які містять дезогестрел або гестоден і 0,000 мг етинілестрадіолу, мають менший ризик розвитку ВТЕ, ніж жінки, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви.

Фактори ризику артеріальної та/або венозної тромбоемболії

Вік

Куріння (у злісних курців з віком ризик зростає все більше, особливо у жінок старше 35 років)

Спадкова схильність (наприклад, артеріальна або венозна тромбоемболія у братів та сестер чи батьків у порівняно молодому віці). За наявності спадкової схильності до прийняття рішення про прийом пероральних контрацептивів жінку слід направити на прийом до фахівця.

Ожиріння (індекс маси тіла понад 30 кг/м2)

Дисліпопротеїнемія

Артеріальна гіпертензія

Порок клапана серця

Фібриляція передсердь

Тривала іммобілізація (оскільки ризик розвитку тромбоемболії підвищений у післяопераційний період, рекомендується припинити прийом пероральних контрацептивів як мінімум за чотири тижні до планової операції та повернутися до їх прийому не раніше ніж через два тижні після повернення до нормальної рухової активності).

Так як період після пологів асоціюється з підвищеним ризиком тромбоемболії, прийом Ліндинету 20 слід починати не раніше, ніж на 28 день після пологів або аборту в другому триместрі вагітності.

Артеріальний тромбоз та тромбоемболія

Ліндинет 20 підвищує ризик розвитку артеріальних тромботичних та тромбоемболічних ускладнень. Описані ускладнення включають інфаркт міокарда і цереброваскулярні порушення (ішемічний і геморагічний інсульт, транзиторна ішемічна атака). Ризик розвитку артеріальних тромботичних та тромбоемболічних ускладнень вищий у жінок, які мають додаткові фактори ризику.

Слід обережно призначати Ліндинет 20 жінкам, які мають фактори ризику розвитку тромботичних та тромбоемболічних ускладнень.

Приклади факторів ризику, що сприяють розвитку тромботичних та тромбоемболічних ускладнень:

Куріння

Певні спадкові та набуті тромбофілії

Артеріальна гіпертензія

Гіперліпідемія

Ожиріння

Вік

Жінки, які страждають на мігрень і приймають КОК, мають підвищений ризик розвитку інсульту.

Прийом препарату слід негайно припинити при появі симптомів, що вказують на розвиток тромбозу: сильний біль у грудях, який може віддавати в ліву руку, незвичайний біль у нозі, набряк ноги, гострий біль під час дихання чи кашлю, поява мокротиння з кров'ю.

Біохімічні параметри, що вказують на наявність спадкової або набутої схильності до венозного або артеріального тромбозу, включають наступні: резистентність до активованого протеїну С (АПС), гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифос вовчаковий антикоагулянт).

У деяких дослідженнях повідомлялося про підвищений ризик розвитку раку зграї матки у жінок, які приймали комбіновані пероральні контрацептиви протягом тривалого часу, проте ця інформація є спірною. Сексуальна поведінка та інші фактори ризику, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ), також можуть впливати на розвиток раку шийки матки.

Мета-аналіз 54 фармако-епідеміологічних досліджень показав, що відносний ризик розвитку раку молочної залози дещо вищий у жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви (ОР = 1,24). Цей підвищений ризик поступово знижується протягом 10 років після припинення прийому комбінованих пероральних контрацептивів. Однак дані дослідження не підтвердили наявності причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та прийомом препарату.

У жінок, які приймають пероральні контрацептиви, рак молочної залози діагностується на ранній стадії, ніж у тих, хто їх не застосовує.

Встановлено зв'язок між утворенням доброякісних пухлин печінки та прийомом пероральних контрацептивів, хоча такі доброякісні пухлини трапляються рідко. При розриві цих пухлин спостерігається внутрішньочеревна кровотеча, яка може призвести до смерті.

У поодиноких випадках повідомлялося про розвиток злоякісних пухлин печінки у жінок, які тривало приймали пероральні контрацептиви.

У пацієнток, які мають в анамнезі холестатичну жовтяницю або свербіж у період вагітності, а також у пацієнток, які раніше приймали комбіновані пероральні контрацептиви, ризик розвитку вищезазначених захворювань. Якщо такі пацієнтки приймають Ліндинет 20, необхідний ретельний моніторинг їх стану, а при поверненні патологічного стану застосування препарату необхідно припинити.

Інші стани

У поодиноких випадках повідомлялося про тромбоз сітківки ока при прийомі пероральних контрацептивів. У разі незрозумілої часткової або повної втрати зору, появі екзофтальму або диплопії, набряку диска зорового нерва або пошкодження судин сітківки, необхідно припинити пероральні контрацептиви та пройти додаткове медичне обстеження.

Попередні дослідження свідчили про зростаючий протягом усього життя відносний ризик захворювань жовчного міхура у жінок, які приймають пероральні контрацептиви та препарати, що містять естроген. Однак останні дослідження показали, що відносний ризик розвитку захворювань жовчного міхура може бути мінімальним у жінок, які приймають пероральні низькодозові контрацептиви.

Поява мігрені, або посилення нападів мігрені, а також поява головного болю нового типу, що повторюється, постійного або дуже сильного, вимагає припинення прийому пероральних контрацептивів.

Слід негайно припинити прийом Ліндинету 20 у разі появи сверблячки по всьому тілу або епілептичних нападів.

Вплив на метаболізм вуглеводів та ліпідів

Є повідомлення про порушення переносимості глюкози у жінок, які приймають пероральні контрацептиви. Тому слід ретельно стежити за станом жінок, які страждають на діабет і використовують пероральні контрацептиви.

У невеликої кількості жінок під час прийому пероральних контрацептивів спостерігається стійка гіпертригліцеридемія. При застосуванні деяких препаратів, що містять прогестаген, повідомлялося про зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛВП). Оскільки естроген підвищує рівень холестерину ЛВП, сукупна дія пероральних контрацептивів на метаболізм ліпідів залежить від співвідношення між дозами естрогену та прогестагену, типу прогестагену, а також абсолютної кількості прогестагену, що використовується у пероральному контрацептиві.

Слід ретельно стежити за станом жінок, які страждають на гіперліпідемію, якщо вони вирішили приймати пероральні контрацептиви.

Є повідомлення про те, що у жінок, які страждають на спадкову гіперліпідемію та приймають пероральні контрацептиви, що містять естроген, спостерігається значне підвищення рівня тригліцеридів у плазмі, що може призвести до панкреатиту.

Порушення менструального циклу

При прийомі таблеток, особливо протягом перших трьох місяців, можуть спостерігатися нерегулярні менструації (мажучі або проривні кровотечі).

Якщо нерегулярні менструації зберігаються тривалий час або розвиваються після того, як регулярний цикл встановився, слід врахувати, що це може мати негормональну причину. У цьому випадку, щоб унеможливити розвиток злоякісного новоутворення або вагітність, необхідно провести гінекологічне обстеження. Якщо патологічний стан унеможливлено, можна рекомендувати використання пероральних контрацептивів іншого типу.

В окремих випадках 7-денна перерва у контрацепції не супроводжується кровотечею. У випадках, коли прийом контрацептиву здійснювався не за розпорядженням, або коли після прийому всіх таблеток з поточної упаковки кровотечі немає, перш ніж продовжити прийом контрацептиву з наступної упаковки, слід виключити наявність вагітності.

Запобіжні заходи

Медичний огляд та подальше спостереження

До початку застосування пероральних контрацептивів слід зібрати сімейний та особистий анамнез пацієнта, провести загальне медичне та гінекологічне обстеження, включаючи вимірювання артеріального тиску, лабораторні аналізи, обстеження молочних залоз та органів малого тазу, а також взяти мазок із піхви на цитологію; надалі ці процедури слід періодично повторювати.

Слід повідомити пацієнткам, що цей препарат не захищає від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Функція печінки

У разі гострого або хронічного порушення функції печінки необхідно припинити прийом препарату доти, доки функціональні проби печінки не нормалізуються. У пацієнтів з порушеною функцією печінки метаболізм стероїдних гормонів може бути недостатнім.

Афективні розлади

Жінки, у яких під час застосування пероральних контрацептивів розвивається тяжка депресія, повинні припинити приймати таблетки. Таким жінкам необхідно порекомендувати використовувати альтернативний метод контрацепції, також слід спробувати визначити, чи ці симптоми виникають в результаті застосування препаратів для пероральної контрацепції. Слід ретельно стежити за станом жінок, які страждали на депресію раніше; у разі, коли напади депресії відновлюються, слід припинити приймати препарат для пероральної контрацепції.

Рівень фолатів

Рівень фолатів у сироватці може знижуватися внаслідок застосування пероральних контрацептивів. Це може мати клінічне значення, якщо незабаром після припинення пероральних контрацептивів жінка завагітніє.

Поява хлоазми особливо часто спостерігається у жінок, які мають в анамнезі хлоазму вагітних. Жінкам, які схильні до хлоазми, слід уникати перебування на сонці, а також ультрафіолетового випромінювання під час прийому КОК.

Крім перелічених вище станів, слід вживати підвищених запобіжних заходів у разі отосклерозу, розсіяного склерозу, епілепсії, хореї, переміжної порфірії, судом, порушення функції нирок, ожиріння, системного червоного вовчака і міоми матки.

Пацієнтам з такою рідкісною спадковою патологією, як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарози-ізомальтази, не слід застосовувати даний препарат.

Вагітність та період лактації

До початку прийому Ліндинету 20 слід виключити вагітність. Якщо вагітність настала в період застосування препарату, необхідно негайно припинити пероральні контрацептиви.

Великі епідеміологічні дослідження не виявили ні підвищеного ризику розвитку вроджених вад розвитку у новонароджених, які народилися у жінок, які приймали пероральні контрацептиви до вагітності, ні тератогенної дії (зокрема, вад серця та аномалій розвитку кінцівок) у випадках, коли пероральні контрацептиви ненавмисно приймалися на ранніх термінах. вагітності.

Невелика кількість активної речовини виділяється з грудним молоком, що може викликати у новонароджених такі побічні ефекти, як жовтяниця та збільшення молочних залоз. У період годування груддю не рекомендується приймати пероральні контрацептиви, оскільки це може призвести до скорочення кількості грудного молока та зміни його складу.

Найменування та країна організації-виробника

ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина

1103 Будапешт, вул. Демрі, 19-21, Угорщина

Ліндинет 20 - препарат, що відноситься до групи комбінованих оральних контрацептивів. Засіб використовується для профілактики настання небажаної вагітності та корекції гормонального фону у жінок. Препарат відрізняється складною дією, тому призначати його жінці повинен лікар, який вивчив особливості гормонального тла. Необдумане використання не призведе до очікуваних результатів.

Лікарська форма

Препарат випускається у формі таблеток покритих плівковою оболонкою, призначених для перорального прийому.

Опис та склад

Протизаплідний препарат Ліндинет 20 складається з естрадіолу та гестодену. Такий склад пригнічує процес вироблення гонадотропних гормонів гіпофізом, що сприяє гальмування процесу дозрівання фолікулів. Естрогенова складова контрацептива представлена ​​етинілестрадіолом, що входить до складу синтетичних аналогів, що виробляється в організмі людини естрадіолу, який бере активну участь у процесі забезпечення протікання менструального циклу в організмі жінки.

Активність контрацептиву пов'язана з функціонуванням центральних та периферичних механізмів, що гальмують процес дозрівання фолікулів, знижуючи сприйнятливість ендометріального маткового шару. Підвищується в'язкість виділень цервікального слизу, знижується ймовірність зачаття.

Дані статистичних випробувань підтверджують той факт, що постійний прийом засобу Ліндинет дозволяє суттєво знизити ймовірність розвитку небезпечних гінекологічних захворювань, у тому числі онкологічної спрямованості.

Лікарський засіб має особливий склад.

Як активні компоненти виступають:

• етинілестрадіол;
• гестоден.

Перелік допоміжних компонентів:

• кальцію едетат натрію;
• магнію стеарат;
• колоїдний діоксид кремнію;
• повідон;
• кукурудзяний крохмаль;
• моногідрат лактози.

У складі оболонки містяться такі компоненти:

• жовтий хіноліновий;
• повідон;
• діоксид титану;
• макрогол;
• тальк;
• карбонат кальцію;
• цукроза.

Прийом подібного засобу заборонено жінкам, які мають алергічні реакції на якийсь із компонентів засобу.

Фармакологічна група

Пероральний контрацептив діє, якого обумовлено ефективністю компонентів, що входять до його складу. Подібні компоненти знижують гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів. Ефект, що забезпечує профілактику небажаної вагітності, пов'язаний із присутністю та забезпеченням декількох механізмів. Як естрагенний компонент у складі лікарського засобу присутній етинілестрадіол, що виступає синтетичним аналогом естрадіолу. Гестагенним компонентом у такому разі є похідне нортестостерону. Такий елемент перевершує за селективністю та силою жіночий гормон жовтого тіла.

Жінки повинні враховувати той факт, що ефективність засобу простежується лише за умови регулярного застосування. Точну кількість необхідних курсів впливу прийому засобу з метою профілактики появи небезпечних гінекологічних захворювань визначить гінеколог. У більшості випадків достатньо прийому засобу протягом 3-4 циклів для відновлення гормонального тла.

Показання до застосування

Лікарський засіб призначають жінкам дітородного та клімактеричного віку з метою відновлення нормального гормонального фону. Ліндинет 20 перешкоджає настанню вагітності, тому може застосовуватись з контрацептивною метою.

для дорослих

Єдиним показанням до застосування засобу, як стверджують виробники, є контрацепція. Здатність такого складу регулювати гормональне тло при регулярному застосуванні підтверджена клінічними випробуваннями.

для дітей

Лікарський засіб не використовують у педіатричній практиці, тому що основна мета застосування полягає у профілактиці небажаної вагітності. У вкрай поодиноких випадках за рекомендацією лікаря гінеколога склад може призначатися дівчатам у період статевого дозрівання. Дозування та кратність прийому визначиться індивідуально.

У період вагітності Ліндінет 20 не призначають. Такий засіб може спричинити суттєву зміну гормонального фону матері. Такі дії можуть спричинити незворотні наслідки.

Протипоказання

Перелік протипоказань до застосування засобу має такий вигляд:

• підвищений ризик венозного чи артеріального тромбозу;
• ураження клапанного апарату серця;
• патології судин головного мозку;
• гіпертонічна хвороба з обтяженим перебігом;
• наявність провісників тромбозу в анамнезі;
• мігренозні осередкові поразки;
• хірургічні втручання;
• панкреатит;
• дисліпідемія;
• виражені ураження печінки;
• алергічні реакції прийому пероральних контрацептивів;
• наявність гормонозалежних пухлин в організмі.
• кровотечі невстановленої етіології;
• куріння віком від 35 років;
• вагітність та період лактації.

З підвищеною обережністю засіб приймають у таких випадках:

• наявність генетичної схильності до тромбозу у пацієнта;
• гострі порушення мозкового кровообігу;
• ураження печінки;
• герпетичний висип;
• клапанна вада серця;
• мігрень;
• артеріальна гіпертензія;
• тромбофлебіт;
• післяпологовий період;
• язвений коліт;
• хвороба Крона.

Застосування та дози

Застосування гормонального засобу Ліндинет має проводитися щодня, одночасно. Така умова є оптимальною та дозволяє отримати найкращий контрацептивний ефект. При випадковому пропуску прийому складу таблетку потрібно прийняти якомога раніше. Контрацептивний ефект зберігається у разі якщо перепустка була припустимою – не більше 12 годин. Не допустимо прийом подвійної дози засобу за один день. Такі дії можуть спричинити серйозний дисбаланс гормонального фору. Не можна виключати можливість прояву побічних ефектів.

для дорослих

Якщо КОК приймається вперше, таблетку вживають з 1 по 5 день менструального циклу, і в обов'язковому порядку продовжують прийом протягом наступних 21 днів. Після цього часу необхідна семиденна перерва. прийом гормональних таблеток з наступної пачки починають на 8 день незалежно від того, чи кровотеча закінчилася.

При випадковому пропуску таблетки менш ніж на 12 годин її варто прийняти якнайшвидше. У разі, коли перепустка становить понад 12 годин, препарат приймають наступного дня. Важливо пам'ятати, що в такому випадку потрібно використовувати додаткові засоби контрацепції.

для дітей

Ліндинет 20 не використовують у педіатричній практиці. За наявності показань до застосування як порушень гормонального фону засіб може бути назанчано підліткам після настання менархе. Рішення щодо доцільності використання комбінованого орального контрацептиву приймає лікар після встановлення справжньої причини дисбалансу.

для вагітних та в період лактації

Засіб не призначають у період вагітності та грудного вигодовування.

Побічна дія

Перелік можливих побічних реакцій представлений у такому вигляді:

• гіпертонічна хвороба;
• порфірія;
• втрата слуху;
• тромботичне ураження вен;
• порушення кровообігу в головному мозку;
• патології вен та артерій;
• ураження сітківки очей;
• порушення статевої системи;
• вагінальні геморагії;
• відсутність менструальних кровотеч на фоні відміни засобу;
• зміна стану слизових оболонок;
• відчуття дискомфорту та печіння;
• збільшення розміру грудної залози;
• порушення травлення;
• нудота;
• діарея;
• поява болю в епігастрії;
• гранулематозний ентерит;
• втрата волосся;
• прояв пігментації на обличчі;
• зміна метаболізму;
• погіршення слуху;
• поява дискомфорту у власних очах;
• інші реакції гіперчутливості.

Пацієнтки повинні пам'ятати, що ризик прояву побічних реакцій зростає в кілька разів при безконтрольному прийомі засобу. У деяких випадках такі дії можуть спричинити розвиток безплідності або тривалої відсутності менструації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Препарат має склад, аналогічний із засобом Ліндинет. У пачці міститься 121 або 63 таблетки, залежно від комплектації. Перевагою цього засобу є можливість використання з метою корекції гормонального фону та впливу на процес терапії деяких захворювань. Препарат має і свої мінуси – є ймовірність розвитку побічних ефектів. Склад має досить високу вартість.

Мірель також є комбінованим пероральним контрацептивом. Такий склад відрізняється хорошою переносимістю та рідко провокує прояв побічних ефектів. Препарат відрізняється досить доступною вартістю серед переліку засобів цієї лікарської групи.

Ціна

Вартість Ліндинету 20 становить середньому 687 рублів. Ціни коливаються від 335 до 1195 рублів.

Жінка, що грамотно підходить до планування сім'ї, вибирає для запобігання протизаплідним засобам з невеликим вмістом гормонів. Таким контрацептивом є Ліндінет 20. Чи можна завагітніти після Ліндінент 20, хвилює всіх споживачів препарату.

Особливості прийому протизаплідного препарату

Розглядаючи принцип дії лідинет 20, варто виділити основні напрямки:

• перешкода дозрівання яйцеклітини та неможливість овуляції;
• збільшення в'язкості слизу шийки, що заважає сперматозоїдам дістатися до маткової труби;
• зміна ендометрію, що заважає плодовому яйцю прикріпитись у матці.

Можна завагітніти після Ліндінет 20

Тим не менш, завагітніти після ліндинента 20 можна. Щоб цього не сталося, дівчина повинна суворо дотримуватись правил інструкції:

• не пропускати дату прийому;
• намагатися дотримуватися періодичності прийому;
• перша пігулка з 1 по 5 день циклу;
• загальний час: 21 день;
• перерва у 7 днів;
• прийом за аналогічною схемою наступної упаковки.

У разі пропуску прийому, якщо проходить більше 12 годин, можна завагітніти після ліндинент 20. У такій ситуації варто убезпечити себе додатковим запобіганням, оскільки дія препарату помітно знижується. Така ж доля очікує при блювоті або діареї, якщо після прийняття таблетки не пройшло 3-4 години.

Питання, як позначиться прийом кошти на здоров'я майбутньої дитини, якщо все ж таки трапиться зачаття, хвилює багатьох представниць прекрасної статі. Фахівці сходяться на думці, що всі оральні контрацептиви не надають негативного впливу на плід та його розвиток. Але прийом препарату необхідно припинити одразу, як підтвердилося «цікаве становище».

Якщо жінка вирішує, що настав час стати матір'ю, актуальною стає проблема, який час має пройти після прийому ліндинент 20, коли можна завагітніти, як довго відновлюється нормальна функція яєчників. Їй слід пам'ятати, що не можна припиняти прийом таблеток будь-якої миті. Перед скасуванням треба допити всі таблетки курсу, інакше гормональний баланс буде порушено.

При використанні протизаплідних до 6 місяців зачаття можливе відразу після відмови від препарату, хоча процес овуляції в нормі здатний відновитися після трьох циклів.

При тривалому користуванні цим засобом протягом багатьох років завагітніти після відміни ліндинент 20 вийде не раніше, ніж через рік, оскільки в цьому випадку тривало пригнічення статевої функції і для її відновлення, за спостереженням лікарів, необхідно близько 12 місяців.

• закінчити всі пігулки з упаковки;
• почати приймати фолієву кислоту;
• через 3 місяці починати проводити акти у розрахований день овуляції та напередодні.

У питанні багатоплідної вагітності, чи можна завагітніти після ліндинента 20 двійнят, відповідь ствердна. Це відбувається тому, що яєчник, який нарешті «вирвався на волю», починає працювати з подвоєною силою і може випустити за цикл кілька зрілих яйцеклітин.

Як прийом оральних контрацептивів не дає повної гарантії запобігання запліднення, так і, через скільки можна завагітніти після ліндинент 20, можна сказати лише приблизно. Відновлення організму відбувається в індивідуальному порядку і безпосередньо залежить від тривалості прийому препарату, здоров'я жінки, її способу життя та багатьох інших факторів, що впливають на оновлення функції яєчників.

Останнім часом все більше жінок вибирають як оральний контрацептив препарат Ліндінет 20. Вважається, що цей гормональний засіб досить м'яко впливає на жіночий організм. За статистикою, кількість вагітних під час прийому контрацептиву варіюється в межах 0,05%. Незважаючи на це, слід з усією серйозністю підійти до його використання. У цьому допоможуть відгуки жінок і фахівців, які приймали його.

Ліндинет 20: особливості препарату

Ліндинет 20 являє собою пігулки, вкриті оболонкою. Вони продаються в окремих блістерах та розраховані на певні курси прийому. У цьому всі таблетки мають однакові дози гормонів.

Дія препарату обумовлена ​​наявність у його складі етинілестрадіолу та гестодену. Перший є синтетичним аналогом гормону, який впливає на менструальний цикл. Як працює препарат: його компоненти впливають на овуляцію. Також вони роблять слиз у шийці матки більш в'язким. За рахунок цього сперматозоїди не можуть продовжити рух до яйцеклітини.

Препарат цікавий тим, що може мати позитивний лікувальний вплив на жіночий організм. Воно проявляється у тому, що місячні стають менш болючими. Також налагоджується цикл. Вважається, що ліндинет 20 має профілактичну дію. Зокрема, він може запобігати виникненню міоми та раку яєчників.

Як приймати Ліндінет 20?

Головна особливість препарату – у способі застосування. Пігулки в бластер пронумеровані. Пити їх потрібно у цій послідовності по 1 шт на день. Краще вибрати один і той самий час. Існує нюанс. Вважається, що оральні гормональні контрацептиви посилюють апетит. Тому краще пити їх увечері, коли менше хочеться їсти. Деякі медики вважають, що оптимальним часом є 9 годин, оскільки гормони починають краще засвоюватися. Приймають препарат за наступною схемою:

• Починають пити Ліндінет 20 з 1 по 5 день менструального циклу. У перші дні прийому місячні можуть припинитися. Не лякайтесь. Це реакція організму.
• У перші 14 днів прийому контрацептиву слід застосовувати негормональні методи запобігання. Це з тим, що контрацептивний ефект у цей час може виникнути. Подібна реакція пов'язана із засвоєнням гормонів та їх впливом на організм.
• Потім по 1 пігулці п'ють протягом 21 дня. Потім необхідно зробити 7-денну перерву. У цей період у Вас можуть розпочатися місячні. У цей проміжок часу можна обійтися без інших способів контрацепції, якщо Ви продовжите курс.
• Відновлюють пити ліндинет строго на 8-й день перерви. Це роблять навіть у тому випадку, якщо у Вас почалися місяці.
• Препарат має ряд особливостей. Найчастіше вони пов'язані з тим, як приймати Ліндінет 20 після ін контрацептивів. Схеми прийому залежить від курсу попередніх препаратів. Якщо в ньому було 28 таблеток, то 20 ліндинет приймають наступного дня. Трапляється, що контрацептиви розраховані на 21 день. У цьому випадку Ви можете прийняти Ліндінет 20 відразу наступного дня після останньої таблетки. Також допускається зробити 7-денну перерву та випити її на 8 добу.
• Окрема схема існує, якщо Ви наклеюєте гормональний протизаплідний пластир або ставите кільце. Тоді Ліндінет 20 можна почати пити після того, як Ви їх зняли. Або його п'ють у той день, коли їх необхідно замінити.
• В інструкції до препарату вказано й те, як його слід пити при "перепустках" таблеток. Якщо це сталося в період з 1 по 7 день, то препарат слід випити якнайшвидше. Допускається подвійна доза. До речі, він надає потрібний ефект лише 12 годин. Наступного тижня Вам доведеться охоронятися додатково. У період з 8 по 14 день надходять також. Якщо попереднього тижня був пропусків таблеток, можна не оберігатися ін. способами. Теж правило діє при пропуску в періоді 15-21 дня.

Ліндинет 20: побічні ефекти

Побічні ефекти від Ліндінету 20 можуть налякати деяких жінок. Виробник заявляє, що у ряді випадків препарат може призвести також до втрати слуху! До основних неприємних симптомів від прийому препарату відносять:

1. Погіршення стану – виникає головний біль аж до мігрені, нудота, слабкість. Можлива різка зміна настрою і навіть виникнення депресії.
2. Проблеми зі шкірою та волоссям - можуть почати випадати волосся. На шкірних покривах виникають екземи або висипання.
3. У статевій системі також можливі зміни. Можуть розпочатися виділення чи запалення. Іноді у жінок сильно знижується сексуальна активність.
4. Травна система реагує болем у шлунку і навіть виникненням виразкового коліту!
5. Також можливе зниження зору.
6. Не можна приймати цей препарат діабетикам, жінкам, які мають проблеми з тромбами, за наявності пухлин печінки, виникненні жовтяниці, у період вагітності та лактації та ще в цілому ряді випадків.

Ліндинет 20: відгуки лікарів

Ліндинет 20 - особливий препарат. В інструкції щодо нього сказано, що його не можна призначати самостійно. Якщо Ви хочете перейти на цей контрацептив, то спочатку потрібно звернутися до гінеколога. Він проведе плановий огляд та призначить необхідні аналізи. Препарат призначається лише на підставі діагностики!

На окрему увагу заслуговують відгуки лікарів з приводу дії Ліндінет 20. Існують думки, що препарат доточено «капризний». Це означає, що трапляються випадки, коли він важко сприймається організмом жінки. Це проявляється, зокрема, у прояві деяких побічних дій. Жінці просто стає погано. Стан погіршується до того, що виникають яскраві червоні виділення, піднімається температура та сильна слабкість.

Не менш важливі відгуки на ліндинет 20 жінок, які його приймають. У мережі думки щодо цього препарату різняться. Так можна зустріти згадки про сильні побічні ефекти. У деяких з'являються виділення, що мажуть, виникає біль в ділянці низу живота, який віддає в поперек. Тих, кому не підійшов Ліндінет 20, може мучити також нудота аж до неприйняття їжі. Буває, що через препарат виникають мігрені.

У деяких жінок, навпаки, спостерігаються позитивні побічні явища через прийом ліндинету 20. Так, представниць прекрасної статі, у ряді випадків, за відгуками радують груди, що збільшилися. У деяких випадках вона стає більшою на 1-1,5 розміру! Також зазначають нормалізацію ваги. Одна з жінок у відгуках на Ліндінет 20 писала, що почала приймати його, коли доньці було 6 місяців. На той момент при зростанні 165 см. вона важила 80 кг. У результаті за півроку прийому її вага зменшилась до 68 кг!

Ліндинет 20 можна використовувати лише після консультації гінеколога. Його призначають за результатами обстеження та аналізів. П'ють контрацептив із 1 по 5 днів циклу 21 день. Потім роблять перерву 7 днів та відновлюють прийом на 8 добу. У перші 14 днів необхідно використовувати додаткові засоби контрацепції. Відгуки на препарат трапляються різні. У деяких випадках організм жінки його відкидає. Це є причиною виникнення сильних побічних ефектів.

Ліндинет 20 (етинілестрадіол+гестоден) - монофазний таблетований комбінований (естроген+прогестаген) протизаплідний засіб. Виробник – угорська фармацевтична компанія «Gedeon Richter». Дата виходу на світовий ринок – 2004 рік. Препарат цінують за його здатність забезпечувати надійну контрацепцію та ефективно контролювати менструальний цикл. Ліпндинет 20 має гарну переносимість, не впливає на показники артеріального тиску та концентрацію альдостерону, що особливо важливо для жінок у передклімактеричному та клімактеричному періоді. Ліндинет 20 є прекрасним вибором і для жінок середнього репродуктивного віку (від 22 до 35 років), яким потрібна тривала, надійна і безпечна контрацепція, а також для дівчат, які тільки використовують гормональні протизаплідні засоби. Незважаючи на невисокий кількісний вміст діючих речовин, препарат надійно контролює менструальний цикл і гарантовано усуває характерні болючі відчуття внизу живота. Ліндинет 20 є оптимальним вибором у тих випадках, коли у жінки розвинулися небажані ефекти, зумовлені високою дозою естрогенного або прогестинового компонента. Ліндинет 20 містить у своєму складі мінімальну дозу етинілестрадіолу та гестаген (гестоден), що забезпечує швидке падіння концентрації естрогенів у плазмі. Гестоден включений у препарат у дозі, що не має клінічно значущої глюкокортикоїдної активності, що сприяє підтримці стабільної маси тіла.

Це підтверджують дослідження препарату, демонструють відсутність значного підвищення маси тіла жінки. Гестоден - один із найпотужніших і високовиборчих прогестинів, присутніх сьогодні на фармринку. Завдяки високій активності, цю речовину використовують у низьких концентраціях, в яких вона не впливає на обмін жирів та вуглеводів і не виявляє андрогенних властивостей. Крім протизаплідного, препарат має також і терапевтичний ефект, перешкоджаючи розвитку цілого ряду захворювань гінекологічного профілю, в т.ч. пухлинної етіології.

Перед початком використання Ліндинету 20 жінка має пройти медичний огляд, що включає збирання сімейних та особистих анамнестичних даних, вимірювання артеріального тиску, лабораторні аналізи, а також гінекологічне обстеження. Надалі подібне обстеження, за умови, що жінка приймає пероральні контрацептиви, має проводитись із періодичністю 1 раз на півроку. До початку протизаплідної терапії з використанням гормональних контрацептивів щодо кожної жінки зважуються всі можливі переваги та потенційні ризики, після чого лікар разом із жінкою приймає спільне рішення про вибір того чи іншого способу контрацепції. Якщо після початку прийому препарату у жінки виявились або загострилися захворювання кровоносної системи, серцево-судинні захворювання, епілепсія, цукровий діабет, депресія, то протизаплідну терапію слід припинити.

Фармакологія

Монофазний пероральний контрацептив. Пригнічує секрецію гонадотропних гормонів гіпофіза. Контрацептивний ефект препарату пов'язаний із кількома механізмами. Естрогенним компонентом препарату є етинілестрадіол - синтетичний аналог фолікулярного гормону естрадіолу, що бере участь разом із гормоном жовтого тіла в регуляції менструального циклу. Гестагенним компонентом є гестоден - похідне 19-нортестостерону, що перевершує за силою та селективністю дії не тільки природний гормон жовтого тіла прогестерон, але й інші синтетичні гестагени (наприклад, левоноргестрел). Завдяки високій активності гестоден використовують у низьких дозуваннях, у яких він не виявляє андрогенних властивостей і практично не впливає на ліпідний та вуглеводний обміни.

Поряд із зазначеними центральними та периферичними механізмами, що перешкоджають дозріванню здатної до запліднення яйцеклітини, контрацептивний ефект обумовлений зниженням сприйнятливості ендометрію до бластоцисти, а також підвищенням в'язкості слизу, що знаходиться в шийці матки, що робить її відносно непрохідною для. Крім контрацептивного ефекту препарат при регулярному прийомі має і лікувальну дію, нормалізуючи менструальний цикл та сприяючи запобіганню розвитку низки гінекологічних захворювань, у т.ч. Пухлинна природа.

Фармакокінетика

Гестоден

Всмоктування

Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. Після одноразового прийому C max відзначається через 1 годину і становить 2-4 нг/мл. Біодоступність – близько 99%.

Розподіл

Гестоден зв'язується з альбумінами та з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). 1-2% знаходиться у плазмі у вільній формі, 50-75% специфічно зв'язується з ГСПГ. Підвищення рівня ГСПГ у крові, спричинене етинілестрадіолом, впливає на рівень гестодену: зростає фракція, пов'язана з ГСПГ, та знижується фракція, пов'язана з альбумінами. Середній V d – 0.7-1.4 л/кг. Фармакокінетика гестодену залежить від рівня ГЗНГ. Концентрація ГСПГ у плазмі крові під дією естрадіолу збільшується в 3 рази. При щоденному прийомі концентрація гестодену в плазмі збільшується в 3-4 рази і в другій половині циклу досягає стану насичення.

Метаболізм та виведення

Гестоден біотрансформується у печінці. Середній плазмовий кліренс становить 0,8-1 мл/хв/кг. Рівень гестодену у сироватці крові знижується двофазно. T 1/2 у β-фазі – 12-20 год. Гестоден виводиться лише у формі метаболітів, 60% – із сечею, 40% – з калом. T 1/2 метаболітів – близько 1 сут.

Етинілестрадіол

Всмоктування

Після вживання етинілестрадіол всмоктується швидко і практично повністю. Середня C max у сироватці крові досягається через 1-2 години після прийому і становить 30-80 пг/мл. Абсолютна біодоступність через пресистемну кон'югацію та первинний метаболізм - близько 60%.

Розподіл

Повністю (близько 98.5%), але неспецифічно зв'язується з альбумінами та індукує підвищення рівня ГСПГ у сироватці крові. Середній V d – 5-18 л/кг.

C ss встановлюється до 3-4 дня прийому препарату і вона на 20% вище, ніж після одноразового прийому.

Метаболізм

Піддається ароматичному гідроксилюванню з утворенням гідроксильованих та метильованих метаболітів, які присутні у формі вільних метаболітів або у формі кон'югатів (глюкуронідів та сульфатів). Метаболічний кліренс із плазми крові становить близько 5-13 мл.

Виведення

Концентрація у сироватці крові знижується двофазно. T 1/2 у β-фазі - близько 16-24 год. Етинілестрадіол виділяється тільки у формі метаболітів, у співвідношенні 2:3 із сечею та жовчю. T 1/2 метаболітів – близько 1 сут.

Форма випуску

Пігулки, вкриті оболонкою світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі, обидві сторони без написів; на зламі білого або майже білого кольору зі світло-жовтою окантовкою.

допоміжні речовини: натрію кальцію едетат – 0.065 мг, магнію стеарат – 0.2 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.275 мг, повідон – 1.7 мг, крохмаль кукурудзяний – 15.5 мг, лактози моногідрат – 37.165 мг.

Склад оболонки: барвник хіноліновий жовтий (Д+С жовтий №10) (Е104) – 0.00135 мг, повідон – 0.171 мг, титану діоксид – 0.46465 мг, макрогол 6000 – 2.23 мг, кальцій – 8,24 мг, тальк – 8,24 мг. – 19.66 мг.

21 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
21 шт. - блістери (3) - пачки картонні.

Дозування

Призначають по 1 таб./добу протягом 21 дня, по можливості в один і той же час доби. Після прийому останньої таблетки з упаковки роблять 7-денну перерву, під час якої відбувається кровотеча відміни. Наступного дня після 7-денної перерви (тобто через 4 тижні після прийому першої таблетки, того ж дня тижня) відновлюють прийом препарату.

Прийом першої таблетки Ліндинет 20 слід починати з 1-го по 5-й день менструального циклу.

При переході на прийом Ліндинет 20 з іншого комбінованого перорального контрацептиву першу таблетку Ліндинет 20 слід приймати після прийому останньої таблетки з упаковки іншого перорального гормонального контрацептиву, в перший день кровотечі відміни.

При переході на прийом Ліндинет 20 з препаратів, що містять тільки гестаген ("міні-пили", ін'єкції, імплантат), при прийомі "міні-пили" прийом препарату Ліндинет 20 можна починати в будь-який день циклу, перейти із застосування імплантату на прийом препарату Ліндинет 20 можна наступного дня після видалення імплантату, при застосуванні ін'єкцій - напередодні останньої ін'єкції. У цих випадках у перші 7 днів слід застосовувати додаткові методи контрацепції.

Після аборту в І триместрі вагітності можна розпочинати прийом препарату Ліндинет 20 відразу після операції. В цьому випадку немає необхідності застосовувати додаткові методи контрацепції.

Після пологів або після аборту у II триместрі вагітності прийом препарату можна розпочинати на 21-28 добу. У цих випадках протягом перших 7 днів необхідно застосовувати додаткові методи контрацепції. При пізнішому початку прийому препарату в перші 7 днів слід застосовувати додатковий бар'єрний метод контрацепції. У разі коли статевий контакт мав місце до початку контрацепції, перед початком прийому препарату слід виключити вагітність або відкласти початок прийому до першої менструації.

При пропуску прийому таблетки пропущену таблетку треба прийняти якнайшвидше. Якщо інтервал у прийомі таблеток становив менше 12 годин, то протизаплідний ефект препарату не знижується, і в цьому випадку немає необхідності застосування додаткового методу контрацепції. Інші таблетки слід приймати у звичайний час. Якщо інтервал становив більше 12 годин, протизаплідний ефект препарату може знижуватися. У таких випадках не слід заповнювати пропущену дозу, прийом препарату продовжують у звичайному режимі, однак у наступні 7 днів необхідне застосування додаткового методу контрацепції. Якщо при цьому в упаковці залишилося менше 7 таб. прийом препарату з наступної упаковки слід починати без перерви. У цьому випадку кровотеча відміни не відбувається до завершення прийому препарату з другої упаковки, але можуть з'являтися кровотечі, що мажуть або проривні.

Якщо кровотеча відміни не настає після завершення прийому препарату з другої упаковки, перед продовженням прийому препарату слід виключити вагітність.

Якщо протягом 3-4 годин після прийому препарату починається блювання та/або діарея, можливе зниження контрацептивного ефекту. У таких випадках слід надходити відповідно до вказівок щодо пропуску прийому таблеток. Якщо пацієнт не бажає відхилятися від звичайного режиму контрацепції, пропущені таблетки слід прийняти з іншої упаковки.

Для прискорення початку менструації слід зменшити перерву прийому препарату. Чим коротша перерва, тим більш ймовірне виникнення проривних або мажучих кровотечі під час прийому таблеток з наступної упаковки (подібно до випадків із затримкою менструації).

Для затримки початку менструації прийом препарату треба продовжувати з нової упаковки без 7-денної перерви. Менструацію можна затримувати так довго, як це необхідно до кінця прийому останньої таблетки з другої упаковки. При затримці менструації можуть з'являтися проривні або кровотечі, що мажуть. Регулярний прийом Ліндинет 20 можна відновити після звичайної 7-денної перерви.

Передозування

Не було описано тяжких симптомів після прийому препарату у високих дозах.

Симптоми: нудота, блювання, у дівчаток - кров'яні виділення з піхви.

Призначають симптоматичну терапію, специфічного антидоту немає.

Взаємодія

Контрацептивна активність Ліндинету 20 знижується при одночасному прийомі з ампіциліном, тетрацикліном, рифампіцином, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном, фенілбутазоном, фенітоїном, гризеофульвіном, топіраматом, фелбаматом, ок. Протизаплідна дія пероральних контрацептивів знижується при застосуванні цих комбінацій, частішають проривні кровотечі та порушення менструації. Під час прийому Ліндинету 20 з переліченими вище препаратами, а також протягом 7 днів після завершення курсу їх прийому необхідно застосовувати додатково негормональні (презерватив, сперміцидні гелі) методи контрацепції. При застосуванні рифампіцину додаткові методи контрацепції слід застосовувати протягом 4 тижнів після завершення його прийому.

При одночасному застосуванні з Ліндинетом 20 будь-який препарат, що підвищує моторику ШКТ, знижує всмоктування активних речовин та рівень їх у плазмі крові.

Сульфатування етинілестрадіолу відбувається у стінці кишечника. Препарати, які також піддаються сульфатування в стінці кишечника (в т.ч. аскорбінова кислота), конкурентно гальмують сульфатування етинілестрадіолу і тим самим посилюють біологічну доступність етинілестрадіолу.

Індуктори мікросомальних ферментів печінки знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі крові (рифампіцин, барбітурати, фенілбутазон, фенітоїн, гризеофульвін, топірамат, гідантоїн, фелбамат, рифабутин, оскарбазепін).

Інгібітори ферментів печінки (ітраконазол, флуконазол) підвищують рівень етинілестрадіолу в плазмі крові.

Деякі антибіотики (ампіцилін, тетрациклін), перешкоджаючи внутрішньопечінковій циркуляції естрогенів, знижують рівень етинілестрадіолу в плазмі.

Етинілестрадіол шляхом інгібування ферментів печінки або прискорення кон'югації (насамперед глюкуронування) може впливати на метаболізм інших препаратів (зокрема циклоспорин, теофілін); концентрація цих препаратів у плазмі може підвищуватися або знижуватися.

При одночасному застосуванні Ліндинету 20 із препаратами звіробою (в т.ч. настій) знижується концентрація активних речовин у крові, що може призвести до появи проривних кровотеч, вагітності. Причиною цього є індукуюча дія звіробою на ферменти печінки, яка триває ще 2 тижні після завершення курсу прийому звіробою. Не рекомендується призначати цю комбінацію препаратів.

Ритонавір знижує AUC етинілестрадіолу на 41%. У зв'язку з цим під час застосування ритонавіру слід застосовувати гормональний контрацептив з більш високим вмістом етинілестрадіолу або додатково застосовувати негормональні методи контрацепції.

Може знадобитися корекція режиму дозування під час застосування гіпоглікемічних засобів, т.к. пероральні протизаплідні засоби можуть знижувати толерантність до вуглеводів, підвищувати потребу в інсуліні чи пероральних протидіабетичних засобах.

Побічна дія

Побічні явища, що вимагають відміни препарату

Серцево-судинна система: артеріальна гіпертензія; рідко – артеріальні та венозні тромбоемболії (в.т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії); дуже рідко – артеріальна або венозна тромбоемболія печінкових, мезентеріальних, ниркових, ретинальних артерій та вен.

З боку органів чуття: втрата слуху, зумовлена ​​отосклерозом.

Інші: гемолітико-уремічний синдром, порфірія; рідко - загострення реактивного системного червоного вовчака; дуже рідко – хорея Сіденхема (що проходить після відміни препарату).

Інші побічні явища зустрічаються частіше, але менш тяжкі. Доцільність продовження застосування препарату вирішується індивідуально після консультації з лікарем, виходячи із співвідношення користь/ризик.

З боку статевої системи: ациклічні кровотечі/кров'янисті виділення з піхви, аменорея після відміни препарату, зміна стану слизу піхви, розвиток запальних процесів піхви, кандидоз, напруга, біль, збільшення молочних залоз, галакторея.

З боку травної системи: біль в епігастрії, нудота, блювання, хвороба Крона, виразковий коліт, виникнення або загострення жовтяниці та/або сверблячки, пов'язаної з холестазом, холелітіаз, гепатит, аденома печінки.

Дерматологічні реакції: вузлувата еритема, ексудативна еритема, висипання, хлоазма, посилення випадання волосся.

З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, лабільність настрою, депресія.

З боку органів чуття: зниження слуху, підвищення чутливості рогівки (при носінні контактних лінз).

Порушення з боку обміну речовин: затримка рідини в організмі, зміна (збільшення) маси тіла, зниження толерантності до вуглеводів, гіперглікемія, підвищення рівня ТГ.

Інші: алергічні реакції.

Показання

Контрацепція.

Протипоказання

• наявність тяжких та/або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу (в т.ч. ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій, артеріальна гіпертензія тяжка або середнього ступеня тяжкості з АТ 0 ≥0 .ст.);
• наявність або вказівку в анамнезі на провісники тромбозу (в т.ч. ішемічна транзиторна атака, стенокардія);
• мігрень із осередковою неврологічною симптоматикою, в т.ч. в анамнезі;
• венозний або артеріальний тромбоз/тромбоемболія (в т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен гомілки, емболія легеневої артерії) або в анамнезі;
• наявність венозної тромбоемболії в анамнезі;
• хірургічне втручання із тривалою іммобілізацією;
• цукровий діабет (з ангіопатією);
• панкреатит (в т.ч. в анамнезі), що супроводжується вираженою гіпертригліцеридемією;
• дисліпідемія;
• тяжкі захворювання печінки, холестатична жовтяниця (у т.ч. при вагітності), гепатит, у т.ч. в анамнезі (до нормалізації функціональних та лабораторних показників та протягом 3 міс після їх нормалізації);
• жовтяниця при прийомі кортикостероїдів;
• жовчнокам'яна хвороба в даний час або в анамнезі;
• синдром Жільбера; синдром Дубіна-Джонсона; синдром Ротора;
• пухлини печінки (в т.ч. в анамнезі);
• сильний свербіж, отосклероз або його прогрес при попередньої вагітності або прийомі кортикостероїдів;
• гормонозалежні злоякісні новоутворення статевих органів та молочних залоз (у т.ч. при підозрі на них);
• вагінальні кровотечі неясної етіології;
• куріння у віці старше 35 років (понад 15 цигарок на день);
• вагітність чи підозра на неї;
• період лактації;
• Підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при станах, що підвищують ризик розвитку венозного або артеріального тромбозу/тромбоемболії: вік старше 35 років, куріння, спадкова схильність до тромбозу (тромбози, інфаркт міокарда або порушення мозкового кровообігу в молодому віці у кого-небудь) гемолітико-уремічний синдром, спадковий ангіоневротичний набряк, захворювання печінки, захворювання, що вперше виникли або посилилися при вагітності або на тлі попереднього прийому статевих гормонів (в т.ч. порфірія, герпес вагітних, мала хорея /хвороба Сіденхема) , ожиріння (ІМТ більше 30 кг/м 2 ), дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія, мігрень, епілепсія, клапанні вади серця, фібриляція передсердя, тривала іммобілізація, широке хірургічне втручання, хірургічне втручання на нижніх кінцівках, хірургічне втручання на нижніх кінцівках лебіт , післяпологовий період (що не годують жінки / 21 день після пологів); жінки, що годують після завершення періоду лактації), наявність важкої депресії, (в т.ч. в анамнезі), зміни біохімічних показників (резистентність активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С або S, антифосфоліпідні антитіла, в т.ч. антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт), цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями, ВКВ, хвороба Крона, виразковий коліт, серповидно-клітинна анемія, гіпертригліцеридемія (в т.ч. у сімейному анамнезі), гострі та хронічні.

Особливості застосування

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.

У незначній кількості компоненти препарату виділяються з грудним молоком.

При застосуванні під час лактації може зменшитися виділення молока.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при порушеннях функції печінки.

Застосування при порушеннях функції нирок

Препарат не рекомендується призначати при захворюваннях нирок.

особливі вказівки

Перед початком застосування препарату необхідно провести загальномедичне (докладний сімейний та особистий анамнез, вимірювання артеріального тиску, лабораторні дослідження) та гінекологічне обстеження (в т.ч. обстеження молочних залоз, органів малого тазу, цитологічний аналіз цервікального мазка). Подібне обстеження під час прийому препарату проводять регулярно, кожні 6 міс.

Препарат є надійним контрацептивом: індекс Перля (показник кількості вагітностей, що настали під час застосування методу контрацепції у 100 жінок протягом 1 року), при правильному застосуванні становить близько 0,05. У зв'язку з тим, що контрацептивна дія препарату від початку прийому повною мірою проявляється до 14-го дня, то в перші 2 тижні прийому препарату рекомендується додатково застосовувати негормональні методи контрацепції.

У кожному разі перед призначенням гормональних контрацептивів індивідуально оцінюються переваги чи можливі негативні ефекти їхнього прийому. Це питання необхідно обговорити з пацієнткою, яка після отримання потрібної інформації прийме остаточне рішення про перевагу гормонального або іншого методу контрацепції.

Стан здоров'я жінки необхідно ретельно контролювати. Якщо під час прийому препарату з'являється або погіршується будь-який з перерахованих станів/захворювань, необхідно припинити прийом препарату і перейти до іншого, негормонального методу контрацепції:

• захворювання системи гемостазу;
• стани/захворювання, що призводять до розвитку серцево-судинної, ниркової недостатності;
• епілепсія;
• мігрень;
• ризик розвитку естрогензалежної пухлини або естрогензалежних гінекологічних захворювань;
• цукровий діабет, не ускладнений судинними порушеннями;
• тяжка депресія (якщо депресія пов'язана з порушенням обміну триптофану, то з метою корекції можна застосовувати вітамін В6);
• серповидно-клітинна анемія, т.к. в окремих випадках (наприклад, інфекції, гіпоксія) препарати, що містять естроген, при цій патології можуть провокувати явища тромбоемболії;
• поява відхилень у лабораторних тестах оцінки функції печінки.

Тромбоемболічні захворювання

Епідеміологічні дослідження довели, що є зв'язок між прийомом пероральних гормональних протизаплідних засобів та підвищенням ризику розвитку артеріальних та венозних тромбоемболічних захворювань (в т.ч. інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої арки). Доведено підвищений ризик венозних тромбоемболічних захворювань, але значно менше, ніж при вагітності (60 випадків на 100 тисяч вагітностей). При застосуванні пероральних протизаплідних препаратів дуже рідко спостерігається артеріальна або венозна тромбоемболія печінкових, мезентеріальних, ниркових або судин сітківки.

Ризик появи артеріальних або венозних тромбоемболічних захворювань підвищується:

• з віком;
• при курінні (інтенсивне куріння та вік старше 35 років відносяться до факторів ризику);
• при наявності у сімейному анамнезі тромбоемболічних захворювань (наприклад, у батьків, брата чи сестри). При підозрі на генетичну схильність необхідно перед застосуванням препарату проконсультуватися з фахівцем;
• при ожирінні (ІМТ понад 30 кг/м2);
• при дисліпопротеїнеміях;
• при артеріальній гіпертензії;
• при захворюваннях клапанів серця, ускладнених гемодинамічних порушень;
• при фібриляції передсердь;
• при цукровому діабеті, ускладненому судинними ураженнями;
• при тривалій іммобілізації, після великого оперативного втручання, після оперативного втручання на нижніх кінцівках, після тяжкої травми.

У цих випадках передбачається тимчасове припинення застосування препарату (не пізніше ніж за 4 тижні до оперативного втручання, а відновити - не раніше ніж через 2 тижні після ремобілізації).

У жінок після пологів збільшується ризик виникнення венозних тромбоемболічних захворювань.

Слід враховувати, що цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, серповидно-клітинна анемія, підвищують ризик розвитку венозних тромбоемболічних захворювань.

Слід враховувати, що резистентність до активованого протеїну, гіпергомоцистеїнемія, дефіцит протеїнів С і S, дефіцит антитромбіну III, наявність антифосфоліпідних антитіл, підвищують ризик розвитку артеріальних або венозних тромбоемболічних захворювань.

Оцінюючи співвідношення користь/ризик прийому препарату слід враховувати, що цілеспрямоване лікування цього стану знижує ризик тромбоемболії. Симптомами тромбоемболії є:

• раптовий біль у грудях, що іррадіює у ліву руку;
• раптова задишка;
• будь-який незвично сильний головний біль, що триває довгий час або з'являється вперше, особливо при поєднанні з раптовою повною або частковою втратою зору або диплопією, афазією, запамороченням, колапсом, фокальною епілепсією, слабкістю або вираженим онімінням половини тіла, руховими порушеннями, сильною м'язі, симптомокомплексом "гострий живіт".

Пухлинні захворювання

У деяких дослідженнях повідомлялося про почастішання виникнення раку шийки матки у жінок, які тривалий час приймали гормональні протизаплідні засоби, але результати досліджень суперечливі. У розвитку раку шийки матки відіграють значну роль сексуальна поведінка, інфікування вірусом папіломи людини та інші фактори.

Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень показав, що є відносне підвищення небезпеки раку молочної залози серед жінок, які приймають пероральні гормональні протизаплідні засоби, проте більш висока виявлення раку молочної залози могла бути пов'язана з більш регулярним медичним обстеженням. Рак молочної залози зустрічається рідко серед жінок віком до 40 років, незалежно від того, приймають вони гормональні протизаплідні засоби чи ні, і збільшується з віком. Прийом таблеток може розцінюватися як один із багатьох факторів ризику. Тим не менш, жінка повинна бути повідомлена про можливість ризику розвитку раку молочної залози, виходячи з оцінки співвідношення користі та ризику (захист від раку яєчника та ендометрію).

Є нечисленні повідомлення про розвиток доброякісної або злоякісної пухлини печінки у жінок, які тривалий час приймають гормональні протизаплідні засоби. Це слід мати на увазі при диференціально-діагностичній оцінці болів у животі, які можуть бути пов'язані зі збільшенням розміру печінки або внутрішньочеревної кровотечі.

Хлоазми можуть розвиватися у жінок, які мають дане захворювання в анамнезі при вагітності. Тим жінкам, які мають ризик появи хлоазм, треба уникати контакту з сонячними променями або ультрафіолетовим випромінюванням під час прийому Ліндинет 20.

Ефективність

Ефективність препарату може знизитись у таких випадках: пропущені таблетки, блювання та діарея, одночасне застосування інших препаратів, що знижують ефективність протизаплідних таблеток.

Якщо пацієнтка одночасно приймає інший препарат, який може знижувати ефективність протизаплідних таблеток, слід застосовувати додаткові методи контрацепції.

Ефективність препарату може знижуватися, якщо після кількох місяців їх застосування з'являються нерегулярні, мажучі або проривні кровотечі, у таких випадках доцільно продовжити прийом таблеток до закінчення їх у наступній упаковці. Якщо наприкінці другого циклу менструальноподібна кровотеча не починається або ациклічні кров'янисті виділення не припиняються, припинити прийом таблеток і відновити його тільки після виключення вагітності.

Зміни лабораторних показників

Під дією пероральних протизаплідних таблеток – у зв'язку з естрогенним компонентом – може змінюватись рівень деяких лабораторних параметрів (функціональні показники печінки, нирок, надниркових залоз, щитовидної залози, показники гемостазу, рівні ліпопротеїнів та транспортних протеїнів).

додаткова інформація

Після перенесеного гострого вірусного гепатиту препарат слід приймати після нормалізації функції печінки (не раніше як через 6 місяців).

При діареї чи кишкових розладах, блюванні контрацептивний ефект може знизитися. Не припиняючи прийом препарату, необхідно використовувати додаткові негормональні методи контрацепції.

Жінки, що палять, мають підвищений ризик розвитку судинних захворювань з серйозними наслідками (інфаркт міокарда, інсульт). Ризик залежить від віку (особливо у жінок старше 35 років) і від кількості сигарет, що викурюються.

Слід попередити жінку, що препарат не оберігає від ВІЛ-інфекції (СНІД) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Досліджень щодо вивчення впливу препарату Ліндинет 20 на здібності, необхідні для керування автомобілем та виробничими механізмами, не проводилося.